Гарантії прав спадкоємців при заповідальному відказі.
Ескіз недоступний
Дата
2020-05-11
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Юридичний вісник
Анотація
У статті досліджено один зі спеціальних видів заповідальних розпоряджень заповідача – заповідальний відказ. Визначено, що добре відомий українському законодавству заповідальний відказ широко застосовувався ще в Стародавньому Римі, де мав назву legatum. Доведено, що заповідальний відказ служить гарантією для тих родичів чи близьких спадкоємця, які в силу свого віку, життєвих позицій або інших обставин не можуть забезпечити себе житлом чи засобами для існування й у разі спадкування за заповітом можуть у подальшому втратити успадковане майно, матеріальні цінності та інше. Визначено, що до підстав утрати чинності заповідальним відказом належать: відмова відказоодержувача від заповідального відказу; випадки, коли відказоодержувач не скористався своїм правом витребування виконання заповідального відказу протягом трьох років з моменту прийняття спадщини спадкоємцем, а також втрата відказоодержувачем права на одержання заповідального відказу, як негідного відказоодержувача. Визначено, що спадкоємець, на якого покладений заповідальний відказ, зобов’язаний виконувати його лише в межах реальної вартості майна, що перейшло до нього у спадщину. Спочатку погашаються наявні в заповідача борги, потім задовольняються інтереси осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Лише після виплати боргів і відрахування обов’язкової частки майно, яке залишилося, передається відказоодержувачу. Встановлено, що відказоодержувач не має право вселяти в житло членів своєї сім’ї. Проте коли у відказоодержувача є неповнолітні діти, він має право вселитись у таке житло разом зі своїми дітьми. Таке положення найкращим чином забезпечує інтереси неповнолітніх. Визначено, що предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини. Тобто фактично спадкодавець розпоряджається власністю, яка йому не належить, що суперечить правовим засадам права власності. Тому такий заповідальний відказ виходить за межі, встановлені в Цивільному кодексі України, тому може не виконуватися спадкоємцем. Також запропоновано норми, які покращать інститут заповідального відказу в Україні.