ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
Ескіз недоступний
Дата
2020-06-21
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Досліджуються питання дистанційної освіти здобувачів наукових ступенів — аспірантів і докторантів. Зокрема, мета дослідження полягає у визначенні негативних характеристик дистанційної освіти у вищій школі при опануванні інформаційно-комунікаційними технологіями, в тому числі — у площині postgraduate освіти, задля формулювання комплексного уявлення про даний формат навчання. Виокремлено основні характеристики (особливості) дистанційного навчання: індивідуалізація освітнього процесу, опосередкованість взаємодії учасників, спеціалізація середовища. Із застосуванням елементів контент-аналізу зі змісту цих характеристик сформульовано основні переваги (об’єктивна необхідність оптимізувати індивідуальні якості та навики навчання; комфортніші умови навчання, ніж в аудиторії; економія особистісних ресурсів) і недоліки (деструкція соціальних зв’язків; розвиток глибоких інтровертних якостей індивіда; поступова десоціалізація особи; неспроможність і/або небажання окремих викладачів адаптувати свої професійні навички до нових умов; неналежний рівень технічного забезпечення викладацького складу, а подекуди — й студентів) дистанційної освіти. Авторські міркування щодо переліку переваг і недоліків дистанційної освіти підкріплено та розширено шляхом глибокого аналізу емпіричних джерел, зокрема наукових напрацювань у межах досліджуваної тематики. Здійснено класифікацію переваг і недоліків дистанційної postgraduate освіти за критерієм їх характеру та сформовано по три базових групи переваг і недоліків досліджуваного предмета. Зроблено висновок, що зворотна сторона такої «медалі», як дистанційна освіта, містить негативні явища та процеси техніко-технологічного, психологічного та соціально-комунікативного характеру. Наголошено, що наслідки психологічного та соціально-комунікативного характеру можуть мати незворотний характер і призвести до повної деструкції індивіда та втрати соціальних зв’язків. Вказано, що найоптимальнішим варіантом подальшого розвитку освітніх процесів є раціональне застосування дистанційних освітніх технологій як доповнення до традиційної освіти.