Формування правового порядку в історичній ретроспективі соціального контролю
Ескіз недоступний
Дата
2017
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Європейські перспективи
Анотація
У статті досліджується ґенеза ідеї соціального контролю та її вплив на розвиток порядку. Стан порядку і стабільності у суспільстві залежить від багатьох соціальних факторів. Серед них важливе місце займає соціальний контроль, як засіб саморегуляції суспільства, мета якого полягає у впорядкуванні суспільних відносин. Особливої гостроти ця проблематика набуває у правовій площині, де соціальний контроль використовується разом з іншими соціальними і правовими засобами, як вирішальний фактор у формуванні правового порядку. Встановлено, що соціальний контроль відомий людству від початку створення першого соціального інституту - сім’ї. Виявлено, що реалізація соціального порядку, який породжується соціальними зв’язками та зумовлений контролем може досягатися за допомогою: моральних норм (Конфуцій); засобів примусового характеру (Н. Макіавеллі, Ж-Ж. Руссо); лідерства, престижу, табу, громадської думки (Р. Парк); солідарності (Е. Дюркгейм); освітніх інститутів, навчальних закладів тощо (П. Бурдьє); раціоналізації економіки, управління, суспільного життя, влади (М. Вебер); примусу, експлуатації, влади (К. Маркс, Г. Зіммель, Ф. Енгельс); соціальних норм і цінностей, ритуальних дій, інституалізації, примусу, насильства (Т. Парсонс); культури, санкцій (Р. Лапьєр); влади та підпорядкування через національну церкву, систему каст, титулів і церемоній (Г. Спенсер);народних звичаїв, традицій, соціальних інститутів, законів (У. Самнер).