АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ, ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА НАПРЯМИ ВІДНОВЛЕННЯ

Abstract

У статті досліджено сучасні підходи до формування та реалізації державної політики соціально-економічної підтримки ветеранів війни в Україні в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано необхідність трансформації традиційної соціально-компенсаційної моделі підтримки ветеранів у комплексну модель соціально-економічної інтеграції, орієнтовану на відновлення людського капіталу, економічної активності та соціальної самостійності ветеранів. Проаналізовано основні соціальні та економічні виклики, з якими стикаються ветерани під час повернення до цивільного життя, зокрема проблеми працевлаштування, професійної адаптації та перекваліфікації, доступу до соціальних, медичних і реабілітаційних послуг, фінансових ресурсів, житла та підприємницьких можливостей. Систематизовано основні фінансові інструменти державної підтримки ветеранів, серед яких бюджетне фінансування, соціальні виплати та компенсації, грантова підтримка, пільгове кредитування, податкові стимули, програми професійної підготовки та підтримка ветеранського підприємництва. Запропоновано концептуальний підхід до формування адаптивного соціально-економічного механізму підтримки ветеранів, який передбачає послідовну взаємодію етапів ідентифікації потреб, оцінювання рівня вразливості, визначення цільового інструменту підтримки, фінансового забезпечення, реабілітації, професійної адаптації, працевлаштування або підприємницької діяльності, моніторингу результатів та коригування державної політики. Обґрунтовано доцільність переходу від оцінювання державної політики переважно за обсягами бюджетного фінансування до оцінювання її результативності за показниками зайнятості, доходів, економічної самостійності, створення підприємств та робочих місць, доступності послуг і рівня соціальної інтеграції ветеранів. Визначено перспективні напрями вдосконалення державної політики, серед яких підвищення адресності фінансової допомоги, розвиток професійної перепідготовки та зайнятості, стимулювання ветеранського підприємництва, цифровізація системи підтримки, зміцнення фінансової спроможності територіальних громад та поглиблення співпраці держави з бізнесом, міжнародними організаціями й громадянським суспільством. Доведено, що ефективна ветеранська політика має розглядатися не лише як складова соціального захисту, а й як важливий інструмент розвитку людського капіталу, економічної активізації та відновлення України.