Особливості дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики.
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Журнал східноєвропейського права
Анотація
У статті досліджено особливості юридичної відповідальності за порушення правил адвокатської етики. Адвокатська етика є фундаментальною складовою професійної діяльності адвоката, а дотримання її норм виступає необхідною умовою забезпечення довіри суспільства до інституту адвокатури та ефективного захисту прав і свобод людини.
Проаналізовано нормативно-правові підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, визначено зміст дисциплінарного проступку та охарактеризовано основні види дисциплінарних стягнень. Окрему увагу приділено процедурі дисциплінарного провадження, її стадіям і процесуальним гарантіям, що забезпечують баланс між незалежністю адвокатської діяльності та необхідністю професійної відповідальності.
Законодавче закріплення переліку дисциплінарних проступків і видів дисциплінарних стягнень забезпечує баланс між необхідністю притягнення адвоката до відповідальності та гарантіями його незалежності як учасника правосуддя. Процедура дисциплінарного провадження щодо адвоката характеризується поетапністю, змагальністю та наявністю процесуальних гарантій, що сприяє об’єктивному й справедливому розгляду питань дисциплінарної відповідальності. Встановлення строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та можливості оскарження рішень дисциплінарних органів слугує важливим інструментом забезпечення правової визначеності та захисту прав адвоката. На підставі аналізу рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів і Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури виявлено проблеми неоднакового застосування Правил адвокатської етики та відсутності єдиного підходу до кваліфікації дисциплінарних проступків. Обґрунтовано визначальну роль органів адвокатського самоврядування у формуванні дисциплінарної практики та забезпеченні етичних стандартів адвокатської діяльності. Зроблено висновок про необхідність удосконалення механізмів узагальнення дисциплінарної практики з метою підвищення правової визначеності та єдності правозастосування.