Перегляд за Автор "Циганюк Ю. В."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументДоктрина «плодів отруйного дерева» у кримінальному процесуальному законодавстві України(Вісник кримінального судочинства, 2019) Циганюк Ю. В.Гармонізація вітчизняного кримінального процесуального законодавства та практики його застосування через запозичення позитивного світового досвіду дотримання прав та свобод людини є необхідним елементом становлення засади верховенства права у кримінальному провадженні. Одним із елементів такої гармонізації є використання доктрини «плодів отруйного дерева» під час кримінальної процесуальної діяльності. Застосування положень такої доктрини здатне сприяти уникненню помилок під час здійснення кримінальної процесуальної діяльності, забезпечити охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження в Україні. Тому метою статті визначено дослідження та аналіз доктрини «плодів отруйного дерева» у кримінальному процесуальному законодавстві України. Під час дослідження проаналізовані норми статей 86–89 Кримінального процесуального кодексу України, практику Європейського суду з прав людини в частині застосування доктрини «плодів отруйного дерева», наведено приклади вітчизняної судової практики із застосуванням доктрини при визнанні доказів недопустимими, думки вітчизняних учених та положення кримінального процесуального законодавства окремих країн Європи. Як результат дослідження обумовлено те, що: 1). У вітчизняному законодавстві доктрина «плодів отруйного дерева» відображена у ч. 2 ст. 86 та ст. 87, ч. 1 ст. 88, ст. 89 КПК України. 2). Доктрина «плодів отруйного дерева» має наступне процесуальне значення: 1) через процесуальну діяльність уповноважених КПК України посадових осіб з визнання доказів недопустимими; 2) як відсутність фактичних даних у кримінальному провадженні (оскільки відсутня одна із властивостей доказів у кримінальному провадженні). 3). Істотними порушенням прав та свобод людини як підстави визнання недопустимими доказів у кримінальному провадженні необхідно вважати порушення засад кримінального провадження. 4). Зі змісту норм КПК України застосування доктрини «плодів отруйного дерева» можливе не лише судом, але й має застосовуватись стороною обвинувачення під час досудового розслідування
- ДокументЗастосування категорії часу як об’єктивної форми існування матерії при обчисленні строку досудового розслідування у випадку, якщо після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування прокурором винесена постанова про відновлення строку досудового розслідування(Нове українське право, 2021) Циганюк Ю. В.У статті досліджено питання застосування категорії часу як об’єктивної форми існування матерії, в аспекті того, яким чином відповідно до норм кримінального процесуального права та загальних засад кримінального провадження має обчислюватись строк досудового розслідування в разі, якщо після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування через деякий час прокурором винесена постанова про відновлення строку досудового розслідування, а ще через деякий час ухвалене нове рішення про завершення досудового розслідування. Визначено, що питання часу є ключовим у кримінальній процесуальній діяльності та знаходить своє процесуальне вираження у визначенні поняття «процесуальні строки». А така категорія, як «процесуальні строки», істотно впливає на кримінально-процесуальні правовідносини. Відповідно до норм кримінального процесуального права та загальних засад кримінального провадження в разі, якщо після первинного повідомлення про завершення досудового розслідування через деякий час прокурором винесена постанова про відновлення строку досудового розслідування, а ще через деякий час ухвалене нове рішення про завершення досудового розслідування, строк досудового розслідування має обчислюватись за загальними правилами. У цей строк не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому у статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, що відбулось після остаточного (останнього) повідомлення прокурора про завершення досудового розслідування. Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження на підставі попередніх повідомлень прокурора про завершення досудового розслідування включається до строку досудового розслідування
- Документ«Належна правова процедура» як системна правова категорія вітчизняного кримінального процесу(Порівняльно-аналітичне право, 2014) Циганюк Ю. В.У статті досліджується «належна правова процедура», яка передбачена ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України. Вказана правова категорія аналізується системно, враховуючи її взаємоповʼязані елементи та компоненти. Також встановлено її ознаки.
- ДокументПовернення обвинувального акта прокурору у підготовчому провадженні: системний аналіз практики(Право і суспільство, 2020) Циганюк Ю. В.Стаття присвячена з’ясуванню права суду на прийняття рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України. З метою встановлення та систематизації критеріїв для повернення обвинувального акта прокурору під час підготовчого провадження автором систематизовано судові рішення за період дії Кримінального процесуального кодексу України. З огляду на наведену у статті практику автор зазначив, що повернення обвинувального акта прокурору можливе за критерієм сутності таких підстав для повернення. Вони визначаються фактичними обставинами такого повернення та їх встановлює суд під час підготовчого розгляду кримінальної справи. Автором визначено процесуальні помилки; помилки форми обвинувального акта та помилки у кваліфікації кримінального правопорушення. Процесуальними необхідно вважати ті помилки, які були допущені як під час складання обвинувального акта, так і під час його вручення підозрюваному, так і під час направлення до суду і стосуються порушення прав учасників кримінального провадження. Помилками форми обвинувального акта як документа, на думку автора, необхідно вважати введення у його текст такої, що не відповідає дійсності інформації, яка є помилковою як наслідок технічної помилки, або відсутності такої інформації, і водночас не дає можливості правильно ідентифікувати відомості, які має містити обвинувальний акт згідно з вимогами ст. 291 КПК України. Однак якщо помилка у даті та місці складення, а також затвердження обвинувального акта не була технічною помилкою, то таку помилку слід вважати процесуальною помилкою. Помилки у кваліфікації кримінального правопорушення безпосередньо стосуються обвинувачення особи у скоєнні злочину, а саме викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а також обставин, які обтяжують чи пом’якшують покарання, та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням за умови матеріального чи змішаного складу злочину. А щодо юридичних осіб, то це також стосується підстав застосування заходів кримінально-правового характеру, які прокурор вважає встановленими.
- ДокументСинергетика системи кримінального процесу(Аналітично-порівняльне правознавство, 2021) Циганюк Ю. В.У статті досліджено проблемне наукове питання синергетики системи кримінального процесу. Визначено, що однією з передумов правильного застосування норм кримінального-процесуального законодавства, а також і правотворчості у галузі кримінального процесу та й при дослідженні об’єктів кримінальної процесуальної науки є використання філософських методів дослідження правових явищ. Одним із таких є синергетичний метод (підхід), що застосовується у наукових дослідженнях. За відсутності його використання можливе настання хаосу у системі кримінального процесу. Автором наголошується на тому, що дослідження системи кримінального процесу через використання синергетичного підходу важливе і з точки зору визначення внутрішньої побудови цієї системи та й взаємозв’язків між її компонентами й елементами. А його використання здійснюється з метою застосування такого підходу для теоретичного і для практичного способів вирішення проблем, що виникають у науці кримінального процесу та у правозастосовчій практиці зокрема. Встановлено, що система кримінального процесу з точки зору синергетичного підходу є штучно створеною людиною системою. Її природа не є первинною щодо людини, а сама по собі вона є похідною від людського існування та направлена на забезпечення такого існування. Таке забезпечення здійснюється шляхом організації процесів у межах самої системи кримінального процесу та з метою задоволення потреб як держави, так і населення. При використанні синергетичного підходу для дослідження системи кримінального процесу у статті визначено притаманні цій системі властивості динамічності, цілісності, подільності на частини, постановки завдань (мети) цієї системи, багатогранності, збереження своєї форми та спрямованості на досягнення встановлених завдань у процесі взаємодії із зовнішнім середовищем, гнучкості, взаємодоповнення та несуперечливості. Автор вказує, що указані властивості мають враховуватись при нормотворчості, правозастосуванні та рекомендовані для використання при проведенні наукових досліджень із кримінального процесу