Перегляд за Автор "Стеценко Семен Григорович"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАдміністративно-правовий статус державних службовців органів судової влади: оновлення погляду щодо його наповнення(Публічне право, 2024) Стеценко Семен Григорович; Бурдейна Ольга ВолодимирівнаУ статті визначено правові засади регулювання діяльності державних службовців органів судової влади. Проаналізовано результати систематизації прав державних службовців на 2 групи: загальногромадянські права та службові права. Наведено підстави для зміни найменування загальногромадянських прав на невід’ємні громадянські права. Запропоновано авторську класифікацію загальнослужбових прав державних службовців, визначену законодавцем, яка поширюється і на державних службовців органів судової влади. Надано детальне тлумачення переліку прав державних службовців, що входять до кожної з груп класифікації. На підставі аналізу переліку прав державних службовців, визначених у чинному законодавстві, запропоновано авторську класифікацію основоположних (загальнослужбових, засадничих) прав державних службовців, яка також поширюється і на державних службовців органів судової влади. У відповідності до даної класифікації наведено та обґрунтовано виокремлення наступних груп: 1) особисті немайнові права (повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб); 2) спеціальні службові права (чітке визначення посадових обов’язків; належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення); 3) соціальні права; 4) трудові та громадянські права (участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів; участь у діяльності об’єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом); 5) інформаційні права (отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом; безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі з висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності); 6) освітні права (професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу); 7) кар’єрні права (просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків); 8) права в сфері гарантій правового захисту.
- ДокументЗавдання адміністративного судочинства України: змістовний аналіз(Вісник Національної академії правових наук України, 2024) Стеценко Семен ГригоровичУ статті здійснено змістовний аналіз завдань адміністративного судочинства України. Акцентовано увагу на тій обставині, що основною категорією справ, які розглядаються адміністративними судами, є справи «людина проти держави». Стверджується, що доцільно виокремити три складових у завданні адміністративного судочинства: 1) справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин; 2) мета вирішення спорів – ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб; 3) основним фактором, який спричиняє необхідність указаного захисту – порушення з боку суб’єктів владних повноважень. У публікації наголошується, що в кожному конкретному випадку публічно-правового спору між приватною особою та суб’єктом владних повноважень адміністративний суд має проаналізувати рішення, дії чи бездіяльність з позицій їх відповідності певним критеріям. Ці критерії перераховані у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Стосовно одного із цих критеріїв – мета використання повноважень робиться висновок, що це більш широка й об’ємна категорія, ніж повноваження і має зовнішню спрямованість. Вона показує не просто характеристику рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, – вона демонструє вектор використання цих повноважень. Приділена увага аналізу права особи на участь у процесі прийняття рішення. Реалізація на практиці такого роду права засвідчує повагу держави (в особі суб’єкта владних повноважень) до приватної особи, насамкінець усвідомлення державою первинної ролі приватних осіб у створенні самої держави та її інституцій.
- ДокументПравові засади розбудови національної системи трансплантології у контексті світових тенденцій розвитку(Публічне право, 2024) Стеценко Семен Григорович; Сич Леся ІванівнаУ статті окреслено сучасний світовий вектор розвитку сфери діяльності, пов’язаної з трансплантацією, шляхом встановлення основних факторів, які його обумовлюють: політичне та законодавче визначення донорства та трансплантації органів і тканин; архітектура організації донорства органів; моделі згоди та реєстри донорства. Проаналізовано правові засади й обґрунтовано існуючу необхідність удосконалення організації і надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації в Україні шляхом встановлення одного з ключових факторів проблематики їх реалізації (невідповідності між встановленими засадами і вимогами та механізмами їх реалізації), а також, – основних недоліків процесу їх забезпечення, серед яких: розбалансованість діяльності; відсутність системного підходу і стратегічного планування; дисбаланс і невідповідність розвитку одних елементів відповідно до інших; низький рівень охоплення і слабкий вплив держави на суспільну думку в контексті формування позитивного ставлення до культури донорства; майже відсутнє і слабке наукове та експертно-аналітичне обґрунтування теперішнього стану і впроваджуваних змін. На основі здійсненого аналізу надано пропозиції щодо розвитку і удосконалення організації і надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації в Україні відповідно до світових тенденцій, в контексті розбудови національної системи надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації як системного явища, в якому структурні складові (підсистеми, елементи, методи, засоби, інструменти тощо) об’єднані єдиною метою функціонування – організація і надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації в нашій країні, – а складовими такої системи є: організацій но-правова; економічна; соціальна; іміджева; міжнародне співробітництво України у сфері діяльності, пов’язаної з трансплантацією