Перегляд за Автор "Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументДоговір як джерело правового регулювання цивільних та сімейних відносин.(Аналітично-порівняльне правознавство, 2022-11-27) Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L.В науковій статті обґрунтовано, що людина що-денно виступає активним учасником цивільних та сімейних відносин. Сфера сімейного життя є невід’ємною складовою нашого буття. У свою чергу цивільні правовідносини розширюють можливості їх учасників шляхом задоволення особистих немайнових та майнових потреб та інтересів. Поряд із іншими регуляторами суспільних відносин роль договору у впливі на досліджувані правовідноси-ни є визначальною.Формування та становлення договору як са-мостійного джерела права має тривалу історію. Його роль поряд із такими поширеними джерелами права як, нормативно-правовий акт, звичай та інші є важливою. Загалом щодо дослідження договору як джерела права є достатньо науко-вих праць в сфері цивільного та сімейного права, однак при цьому не достатньо уваги приділено питанню договору як джерелу правового регулю-вання сімейних та цивільних відносин, це і визначило напрям нашого дослідження. Договір виступає основним регулятором ци-вільних правовідносин, також відзначимо його важливий вплив на регулювання сімейних відносини.Автором досліджено підходи науковців в теорії держави та права до визначення поняття «джерело права», «форма права», «правове регулювання». Встановлено, що договір є і джерелом права і джерелом правового регулювання, оскільки ці поняття не є тотожні. Розкрито види правового регулювання, і визначено, що договір є джерелом індивідуального регулювання цивільних та сімейних відносин. В результаті дослідження сформульовано поняття договору як джерела правового регулювання цивільних та сімейних відносин як зовнішню форму вираження правил поведінки, встановлених учасниками відносин для регулювання цивільних та сімейних відносин, що виникають, змінюються та припиняються з ув’язку з укладенням такого договору. Також визначено основні ознаки, які його характеризують.Ключові слова: договір, джерела права, правове регулювання, нормативне регулювання, індивідуальне регулювання, правовідносини.
- ДокументОсобисті немайнові права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів(Хмельницький університет управління та права, 2018) Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L.В монографії розроблено концепцію сучасного розуміння поняття та змісту особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів, особливостей їх здійснення і захисту в сімейних правовідносинах, сформульовано наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення сімейного законодавства України.
- ДокументСамозахист особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів(Університетські наукові записки, 2018) Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L.Досліджуються особливості самозахисту дитини іншими членами сім’ї та родичами. Відповідно до розділу 5 Сімейного кодексу України родичами є дід, баба, онуки, прадід, прабабуся, правнуки, брати, сестри. Іншими членами сім’ї є вітчим, мачуха, пасинок, падчерка, фактичний вихователь і дитина. Зосереджено увагу на визначенні поняття самозахисту в сімейному праві. Запропоновано поняття самозахисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів як фактичні дії бабусі, дідусі, прабабусі, прадідуся, брата, сестри, мачухи, вітчима, фактичного вихователя, які мають неюрисдикційний характер, спрямовані на захист порушеного права або усунення загрози такого порушення, здійснені відповідно до чинного законодавства. Визначено ознаки самозахисту й доведено, що основними носіями цього права в сімейному законодавстві є батьки стосовно своїх дітей. При цьому правом на самозахист наділені інші члени сім’ї та родичі. Обґрунтовано необхідність наділити правом на самозахист правнуків, прабабусю і прадіда як учасників сімейних правовідносин. Виділено два способи здійснення права на самозахист іншими членами сім’ї та родичами: 1) право інших членів сім’ї та родичів на самозахист свого суб’єктивного права; 2) право інших членів сім’ї та родичів на самозахист права іншої особи. Ознаками самозахисту особистих немайнових прав інших членів сім’ї та родичів є такі: це завжди правомірне діяння особи; здійснюється шляхом активної поведінки; право на самозахист дитини здійснюється іншими членами сім’ї та родичами; під час здійснення права на самозахист дитини іншими членами сім’ї та родичами враховується її вік; самозахистом застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства; самозахист не передбачає звернення суб’єкта за допомогою до компетентних органів.
- ДокументЮрисдикційна форма захисту сімейних прав(Університетські наукові записки, 2019) Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L.Визначено, що захист сімейних прав і охоронюваних законом інтересів є однією з найбільш важливих гарантій існування цих прав та інтересів. Це обумовлено тим, що права та інтереси у будь-якій сфері суспільного життя не завжди здійснюються безперешкодно. Захист суб’єктивних прав реалізується в передбаченому законом порядку, тобто шляхом застосування належної форми. Під формою захисту розуміють комплекс внутрішньо погоджених організаційних заходів щодо захисту суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Досліджено, що в теорії права існують різні підходи науковців до виділення форм захисту сімейних прав. Ми схиляємось до точки зору існування, юрисдикційної та неюрисдикційної форм захисту. Запропоновано в межах юрисдикційної форми захисту сімейних прав та інтересів виділити судову та позасудову форми захисту. Сутність судового захисту розкрито через можливість особи звернутися за захистом свого порушеного, оспореного чи невизнаного сімейного права до суду. У свою чергу, під позасудовою формою захисту авторка розуміє можливість особи звернутися до інших, окрім суду, компетентних органів для захисту свого порушеного, оспореного чи невизнаного сімейного права. При позасудовій формі захисту сімейних прав та інтересів, суб’єкти звертаються до таких установ як органи опіки та піклування, нотаріату, прокуратури, адвокатури та інших. В межах статті доведено, що рішення органу опіки та піклування мають, як правило, рекомендаційний характер. Разом із цим його рішення є обов’язковими до виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення рішення заінтересована особа не звернулася до суду. Органи нотаріату відіграють важливе значення при договірному регулюванні правовідносин між учасниками сімейних правовідносин, а саме при укладенні сімейно-правових договорів. Сімейне законодавство наділяє певними повноваженнями прокурора у сфері захисту сімейних прав. У свою чергу адвокатура частково відіграє роль у захисті сімейних прав. Обґрунтовано, що інститут медіації заслуговує на увагу при дослідженні питання захисту сімейних прав та інтересів. Авторкою визначено, що найефективнішою формою захисту сімейних прав та інтересів є судовий захист.