Перегляд за Автор "Пунда О.О., Арзянцева Д.А., Захаркевич Н.П."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
    (Наука, технології, інновації. №2 (14). 2020. С. 67–73., 2020-05-15) Пунда О.О., Арзянцева Д.А., Захаркевич Н.П.
    Пропонована увазі стаття присвячена питанням проблематики інформатизації сфери охорони здоров’я в умовах проведення медичної реформи в Україні. Наголошено, що сервісна складова медичної реформи має відкрити вільний доступ пацієнтам до інформації. З огляду на це, в Україні запроваджується система eHealth (електронної системи охорони здоров’я). eHealth забезпечує обмін медичною інформацією та реалізацію програми медичних гарантій населення. Обґрунтовано, що з метою ефективної реалізації державної інформаційної політики в медичній сфері необхідна розробка та прийняття нормативно-правового документа, наприклад, Закону України “Про функціонування електронної системи охорони здоров’я в Україні”. Завданням такого акту має бути визначення суб’єктів здійснення інформаційної політики у цій сфері, повноваження окремих органів і недержавних організацій або суб’єктів господарської комерційної діяльності, які залучені до розроблення та функціонування електронної системи охорони здоров’я. Важливим елементом нормативного регулювання має стати вирішення питання забезпечення кібербезпеки під час використанні eHealth і визначення відповідальності конкретних суб’єктів за можливі порушення або створення загрози системи. Визначено, що eHealth має охопити всі сфери надання медичних послуг, зокрема сферу “військової” та “відомчої медицини”. Наголошено, що важливим елементом надійного функціонування eHealth має стати підготовка медичного персоналу до роботи з базами даних. Водночас, має бути враховано положення щодо можливості надання “хмарних” послуг, що пов’язані з функціонуванням електронної системи охорони здоров’я, під час розроблення законопроєкту “Про хмарні послуги”. Вимагає своєї оцінки можливість використання “хмарного” збереження даних медичного характеру та вимог щодо використання “хмарних” інформаційних сервісів, які надаються з територій іншої юрисдикції, ніж національна.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ ТА КОМПОНЕНТНА СТРУКТУРА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
    (Наука технології інновації. № 3 (19)/2021. С. 10-19, 2021-09-10) Пунда О.О., Арзянцева Д.А., Захаркевич Н.П.
    Об’єктивною необхідністю та особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є створення умов для формування та розвитку інтелектуального капіталу, а саме — компоненти, що сприяє переходу до інноваційно-цифрової економіки. На засадах опрацювання наукових праць зарубіжних учених було визначено зміст категорії “інтелектуальний капітал”, досліджено його компонентну структуру, що охоплює людський капітал, організаційний капітал і капітал відносин (реляційний капітал). У статті розглянуто правові засади формування та розпорядження інтелектуальним капіталом через використання окремих договірних конструкцій. Визначено, що такі договори можна класифікувати за критерієм ролі, яку відіграє зазначений договір у структурі формування або використання (розпорядження) інтелектуальним капіталом підприємства. Запропоновано визначати інтелектуальний капітал підприємства як нематеріальний актив суб’єкта господарювання, утворений на основі взаємодії людського, емоційного, структурного, організаційного капіталів і капіталу відносин, синтез яких дає змогу продукувати нові знання, стимулює інноваційний розвиток підприємства та сприяє підвищенню його конкурентоздатності. Встановлено, що інтелектуальний капітал допомагає організації отримати стійку конкурентну перевагу, слугує джерелом підвищення ефективності діяльності, зростання вартості й капіталізації бізнесу. Наголошено на ролі зеленого інтелектуального капіталу як основи сприяння сталості в організаціях. Визначено його складові та значення для забезпечення ефективності діяльності. У статті наголошено на необхідності подальших досліджень проблематики оцінки й ідентифікації можливостей обліку вартісної форми інтелектуального капіталу, зокрема зеленого інтелектуального капіталу, визначення його впливу на результати діяльності підприємства.