Перегляд за Автор "Когут І.А."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЗаходи загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, яка вчиняється під впливом електронних ігор(Європейські перспективи, 2025) Когут І.А.; Костюченко А. В.Авторами статті досліджено теоретичні та практичні аспекти загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, що вчиняється під впливом електронних ігор. Розкрито сутність загальносоціального запобігання злочинності як комплексу заходів, спрямованих на розвиток суспільства та суспільних відносин, а також на усунення причин злочинності. Проаналізовано зв’язок між насильницькою злочинністю та електронними іграми на основі результатів наукових досліджень щодо впливу електронних ігор на формування агресивної поведінки. Особливу увагу приділено неповнолітнім як найбільш вразливій до комп’ютерної адикції категорії населення. Розкрито психологічні механізми формування такої залежності, зокрема: відсутність відповідальності та покарання, привабливість віртуального світу через можливість легкого виправлення помилок, можливість перевтілення в інших персонажів тощо. Визначено науково необґрунтованість однозначного висновку про те, що електронні ігри у всіх випадках провокують виникнення насильницької злочинності. Сформовано висновок про вплив великої кількості факторів на виникнення насильницьких злочинів, а також про необхідність врахування залежності від електронних ігор як одного з таких факторів. Серед інших причин, що можуть впливати на вчинення насильницьких злочинів, визначено соціальне оточення, сімейні обставини та індивідуальні психологічні характеристики особи. Систематизовано основні групи заходів загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, що вчиняється під впливом електронних ігор: політичні, соціально-економічні, правові, освітні, сімейні, медіа-культурні тощо. Роз’яснено необхідність комплексного підходу до запобігання насильницькій злочинності, що виникає через вплив електронних ігор.
- ДокументОсобливості організаційно-правової форми взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування(Аналітично-порівняльне правознавство, 2025) Когут І.А.Дослідження присвячене комплексному аналізу організаційно-правової форми взаємодії слідчого та дізнавача з прокурором під час досудового розслідування, з акцентом на виявленні її особливостей, зокрема, правового регулювання та механізмів реалізації. У статті окреслено проблему недостатньої правової регламентації організаційно-правової форми взаємодії. Кримінальний процесуальний кодекс України регулює процесуальні аспекти, тоді як організаційні відносини залишаються поза чітким правовим унормуванням. Саме тому виникає потреба у вивченні організаційно-правової форми як системи правовідносин, що базується насамперед на відомчих нормативно-правових актах і спрямована на забезпечення узгодженої діяльності слідчого, дізнавача та прокурора. У роботі розглянуто правову природу взаємодії зазначених суб’єктів, яка регламентується як Кримінальним процесуальним кодексом України, так і відомчими актами, зокрема наказом Офісу Генерального прокурора № 309 від 30 вересня 2021 року та Інструкцією № 575 від 7 липня 2017 року. Обґрунтовано, що ці відомчі нормативно-правові акти регулюють окремі організаційні аспекти, однак не повною мірою вирішують проблему відсутності цілісного підходу до правового регулювання взаємодії між слідчим та дізнавачем із прокурором. Теоретична частина дослідження також зосереджена на розмежуванні понять «організаційно-правова», «організаційна» та «організаційно-тактична» форми взаємодії. Наголошено, що організаційно-правова форма взаємодії є похідною від процесуальної, але потребує окремого нормативного врегулювання для забезпечення законності, чіткості та скоординованості дій. Недостатня увага до цього аспекту ускладнює розподіл обов’язків і може негативно впливати на результати розслідування, створює можливості для невчинення тих чи інших необхідних дій без настання юридичної відповідальності. Дослідження пропонує переглянути традиційні підходи до правового регулювання взаємодії слідчого, дізнавача та прокурора, внісши корективи до теоретичного осмислення проблеми та вдосконаливши нормативну базу.
- ДокументОсобливості розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану(Право UA, 2025) Когут І.А.Дослідження присвячене комплексному аналізу особливостей розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану в Україні. Розглянуто питання правового регулювання кіберзлочинності, зокрема зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, спрямовані на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю в умовах воєнного стану. На основі актуальних статистичних даних і чинного нормативно-правового регулювання досліджено специфіку виявлення та розслідування кіберзлочинів у контексті російської агресії. У роботі проаналізовано законодавче визначення поняття «кіберзлочин» відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», а також досліджено ключові характеристики кіберзлочинності як явища, зокрема її глобальний характер, стрімкий технологічний розвиток, високий рівень анонімності та різноманітність мотивацій правопорушників. Проаналізовано випадки масштабних кібератак на українські державні установи та об’єкти критичної інфраструктури з початку повномасштабного вторгнення. Наведено статистичні дані Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які свідчать про значне зростання кіберінцидентів у 2023 році порівняно з попередніми роками. Висвітлено специфічні проблеми розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану, зокрема підвищену складність виявлення зловмисників через використання анонімайзерів, ризики для життя слідчих під час проведення розслідувань у зонах активних бойових дій, труднощі з фіксацією слідів та доказів у цифровій мережі, а також отримання даних з тимчасово окупованих територій. Розглянуто особливості кіберзлочинів у військовому середовищі, зокрема специфіку доступу до конфіденційної інформації та державної таємниці, вплив стресових умов на особовий склад, використання спеціального програмного забезпечення та систем оперативного управління. Окрему увагу приділено проблемі спеціального суб’єкта кіберзлочину у військовому середовищі – посадової військової особи.
- ДокументПоняття взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування(Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Когут І.А.Статтю присвячено дослідженню особливостей поняття та змісту взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором як невід’ємного елементу функціонування національної системи кримінального судочинства, який суттєво підвищує ефективність досудового розслідування в розрізі завдань кримінального провадження. На основі розгляду чинної законодавчої бази визначено можливість взаємодії між зазначеними суб’єктами. Виявлено, що об’єм процесуальних прав та обов’язків у слідчих та дізнавачів однаковий, в результаті чого необхідності диференціації взаємодії залежно від підрозділу органу досудового розслідування немає. Обґрунтовується така особливість взаємодії, як взаємообумовленість діяльності слідчого та дізнавача із прокурором виходячи з кола регламентованих кримінально-процесуальним законодавством повноважень. Актуалізовано значення дослідження законодавства та доктрини права в розрізі поняття взаємодія. Проаналізовано законодавчі акти, які містять згадку про такий термін, як «взаємодія» та визначено контекст їх застосування. З’ясовано, що чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить безпосередньо визначення терміну «взаємодія», але в той самий час існують значні напрацювання в науковій площині. Акцентується увага на визначенні найбільш поширених інтерпретацій взаємодії в юридичній науці. Наведено аргументи на користь можливості взаємодії між слідчим та дізнавачем із прокурором у зв’язку зі зміною ролі прокурора та переходу від стороннього спостерігача (наглядача) до активного учасника розслідування (процесуального керівника). Наголошується на необхідності використання змісту поняття взаємодії між іншими суб’єктами кримінального процесу, зокрема, в частині правовідносин слідчого з оперативним підрозділом, при дослідженні змісту взаємодії між слідчим та дізнавачем із прокурором. Окрему увагу приділено завданням досліджуваної взаємодії, яка відбувається за допомогою наявних у суб’єктів процесуальних прав та повноважень. Вказано, що взаємодія можлива лише при дотриманні низки умов, оскільки при їх відсутності таку діяльність досить важко назвати ефективною та злагодженою. Серед основних умов виділено: дотримання законодавчих приписів, належний розподіл повноважень та раціональне використання доступних окремим суб’єктам засобів.
- ДокументФорми взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування(Європейські перспективи, 2024) Когут І.А.У статті окреслено загальні підходи до визначення форм взаємодії під час досудового розслідування кримінального провадження в цілому та предметно зосереджено увагу на взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором. На основі наукових розвідок виділено дві основні форми взаємодії: процесуальну та організаційно-правову. Визначено, що основною різницею між цими формами взаємодії є рівень їх правового регулювання. Встановлено, що основою нормативно-правового забезпечення процесуальної форми є положення КПК України, своєю чергою основою організаційно-правової форми відповідні норми відомчих нормативно-правових актів. Проаналізувавши процесуальну форму взаємодії через призму законодавства виявлено, що зміст цієї форми не обмежується нормами, які регламентують повноваження зазначених суб’єктів. Зазначено, що організаційно-правова форма взаємодії охоплює чималу кількість нормативно-правових актів, які фрагментарно містять згадки про спільну діяльність слідчого, дізнавач та прокурора. Наголошено на необхідності прийняття стандартів взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування на основі конструкції стандартів діяльності прокурора у сфері захисту інвестицій
- ДокументЮридична відповідальність за правопорушення вчиненні під час взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором(Право.ua, 2024) Когут І.А.У статті визначено, що наявність помилок є типовою для будь-яких процесів і кримінальне провадження не є винятком. Водночас допущення помилок під час досудового розслідування має критичне значення для всього кримінального провадження. Автор виокремлює групу правопорушень, які можуть бути вчинені лише під час взаємодії слідчого або дізнавача з прокурором. Такий підхід пояснюється наявністю окремого об’єкта посягання – суспільні відносини, що забезпечують авторитет органів досудового розслідування та прокуратури, а також суб’єктним складом. Проведений аналіз наукових досліджень та законодавства дозволив виокремити два основні підходи до юридичної відповідальності аналізованих суб’єктів. Перший підхід полягає у притягненні слідчого, дізнавача та прокурора до відповідальності уповноваженими суб’єктами безпосередньо. Другий підхід полягає у застосуванні кримінально-процесуальної відповідальності, яка реалізується через окрему ухвалу слідчого судді. При цьому в обох випадках суб’єкт притягнення до юридичної відповідальності залишається незмінним.