Перегляд за Автор "Когут І.А."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПоняття взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування(Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Когут І.А.Статтю присвячено дослідженню особливостей поняття та змісту взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором як невід’ємного елементу функціонування національної системи кримінального судочинства, який суттєво підвищує ефективність досудового розслідування в розрізі завдань кримінального провадження. На основі розгляду чинної законодавчої бази визначено можливість взаємодії між зазначеними суб’єктами. Виявлено, що об’єм процесуальних прав та обов’язків у слідчих та дізнавачів однаковий, в результаті чого необхідності диференціації взаємодії залежно від підрозділу органу досудового розслідування немає. Обґрунтовується така особливість взаємодії, як взаємообумовленість діяльності слідчого та дізнавача із прокурором виходячи з кола регламентованих кримінально-процесуальним законодавством повноважень. Актуалізовано значення дослідження законодавства та доктрини права в розрізі поняття взаємодія. Проаналізовано законодавчі акти, які містять згадку про такий термін, як «взаємодія» та визначено контекст їх застосування. З’ясовано, що чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить безпосередньо визначення терміну «взаємодія», але в той самий час існують значні напрацювання в науковій площині. Акцентується увага на визначенні найбільш поширених інтерпретацій взаємодії в юридичній науці. Наведено аргументи на користь можливості взаємодії між слідчим та дізнавачем із прокурором у зв’язку зі зміною ролі прокурора та переходу від стороннього спостерігача (наглядача) до активного учасника розслідування (процесуального керівника). Наголошується на необхідності використання змісту поняття взаємодії між іншими суб’єктами кримінального процесу, зокрема, в частині правовідносин слідчого з оперативним підрозділом, при дослідженні змісту взаємодії між слідчим та дізнавачем із прокурором. Окрему увагу приділено завданням досліджуваної взаємодії, яка відбувається за допомогою наявних у суб’єктів процесуальних прав та повноважень. Вказано, що взаємодія можлива лише при дотриманні низки умов, оскільки при їх відсутності таку діяльність досить важко назвати ефективною та злагодженою. Серед основних умов виділено: дотримання законодавчих приписів, належний розподіл повноважень та раціональне використання доступних окремим суб’єктам засобів.
- ДокументФорми взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування(Європейські перспективи, 2024) Когут І.А.У статті окреслено загальні підходи до визначення форм взаємодії під час досудового розслідування кримінального провадження в цілому та предметно зосереджено увагу на взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором. На основі наукових розвідок виділено дві основні форми взаємодії: процесуальну та організаційно-правову. Визначено, що основною різницею між цими формами взаємодії є рівень їх правового регулювання. Встановлено, що основою нормативно-правового забезпечення процесуальної форми є положення КПК України, своєю чергою основою організаційно-правової форми відповідні норми відомчих нормативно-правових актів. Проаналізувавши процесуальну форму взаємодії через призму законодавства виявлено, що зміст цієї форми не обмежується нормами, які регламентують повноваження зазначених суб’єктів. Зазначено, що організаційно-правова форма взаємодії охоплює чималу кількість нормативно-правових актів, які фрагментарно містять згадки про спільну діяльність слідчого, дізнавач та прокурора. Наголошено на необхідності прийняття стандартів взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування на основі конструкції стандартів діяльності прокурора у сфері захисту інвестицій
- ДокументЮридична відповідальність за правопорушення вчиненні під час взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором(Право.ua, 2024) Когут І.А.У статті визначено, що наявність помилок є типовою для будь-яких процесів і кримінальне провадження не є винятком. Водночас допущення помилок під час досудового розслідування має критичне значення для всього кримінального провадження. Автор виокремлює групу правопорушень, які можуть бути вчинені лише під час взаємодії слідчого або дізнавача з прокурором. Такий підхід пояснюється наявністю окремого об’єкта посягання – суспільні відносини, що забезпечують авторитет органів досудового розслідування та прокуратури, а також суб’єктним складом. Проведений аналіз наукових досліджень та законодавства дозволив виокремити два основні підходи до юридичної відповідальності аналізованих суб’єктів. Перший підхід полягає у притягненні слідчого, дізнавача та прокурора до відповідальності уповноваженими суб’єктами безпосередньо. Другий підхід полягає у застосуванні кримінально-процесуальної відповідальності, яка реалізується через окрему ухвалу слідчого судді. При цьому в обох випадках суб’єкт притягнення до юридичної відповідальності залишається незмінним.