Перегляд за Автор "Гриценко О.М."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості діджиталізації бухгалтерського обліку та їх застосування в освітньому процесі
    (2023-11-28) Гриценко О.М.
    У статті досліджено сутність діджиталізації, необхідність та значення діджиталізації бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання, а також доцільність впровадження в освітньому процесі різних вітчизняних програмних продуктів з метою підготовки майбутніх фахівців з обліку і оподаткування. На підставі опрацьованих наукових публікацій, нормативно-правових актів, спеціалізованої літератури сформо¬вано визначення діджиталізації бухгалтерського обліку, під якою слід розуміти мож-ливість комплексного використання різних видів програмного забезпечення для відобра¬ження в обліку господарських операцій. Обґрунтовано, що діджиталізація дозволить зменшити паперовий документообіг та систематизувати електронний (безпаперорвий) документообіг. Крім того, зменшується ймовірність помилок, оскільки знижується вплив людського фактора, оскільки окремі модулі цифрової інфраструктури беруть на себе багато важливих функцій співробітників. Зазначено, що частина вітчизняних підприємств у своїй діяльності використовують основні напрямами діджиталізації в бухгалтерському обліку : розширення застосування електронного документообігу, використання хмарних технологій, комп’ютерних програм обліку, дистанційна (віддалена) робота, що вимагає вдосконалення процедур як на рівні окремих підприємств, держави, так й на міждержавному рівні розвитку «цифрових» навичок та підвищення кваліфікації бухгалтерських працівників. Враховуючи актуальність діджиталізації бухгалтерського обліку, доведено необхідність впровадження в освітній процес різних напрямів діджиталізації обліку з вивченням вітчизняних програмних продуктів з метою підготовки майбутніх фахівців з обліку і оподаткування для сучасних підприємств. Наведено перевагу та ефективність впровадження в освітній процес вивчення програмного продукту ТОВ «МАСТЕР:СТРІМ».
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Європейський досвід фінансування інвестиційних проєктів: уроки для України.
    (2023-10-27) Гриценко О.М.
    Фінансування інноваційних проєктів є стратегічним завданням на загальнодержавному рівні країн незалежно від рівня їхнього економічного розвитку. Необхідність реалізації цього процесу зумовлена формуванням перспективних планів розвитку країни та суб’єктів господарювання. Залежно від рівня розвитку країни різняться аспекти формування інвестиційної політики держави у виборі інноваційної сфери для фінансування. Об’єктами дослідження у даній статті є Україна та Європейський Союз (далі – ЄС) як об’єднання і в розрізі окремих країн. Предметом дослідження є процес фінансування інноваційних проєктів в аспекті реалізації рішень про надання інвестицій. Виявлено, що процес інвестування в ЄС направлений на досягнення цілей у сфері вирішення глобальних проблем суспільства, акцентуючись на екології, збереженні навколишнього середовища та проєктах, спрямованих на кількісне підвищення ефективності виробничих процесів. Виявлено, що на відміну від складних бюрократичних аспектів, які притаманні українським галузевим інституціям, у ЄС – це переважно стандартизовані умови і основний акцент базується на кінцевому результаті. Подача заявки є стандартною і розглядається по традиційній схемі. Особливість фінансування інноваційних проєктів в Україні полягає в різносторонній розгалуженій системі бюрократичних процедур, залежно від галузевого спрямування інвестицій. Особливо вагома увага приділяється контролю проміжного результату, що пояснюється необхідністю спостереження за цільовим використанням коштів, що відповідно відсутнє в практиці ЄС і є неможливим з точки зору необхідності дотримання законодавчих норм, правих і положень. Фінансування проєктів, що стосуються безпосередньо прерогатив країн-членів ЄС відноситься до їхньої безпосередньої компетенції або змішаного формату фінансування за особливих обставин. Досліджено, що вагомою різницею між ЄС та Україною у процесі фінансування інноваційних проєктів є стратегічні цілі: фінансування регіональних проєктів, проєктів зі збереження ефективності, проєкти сфери АПК та корисних копалин, тоді як в ЄС – це проєкти, спрямовані на новітні дослідження в науці, освіті та задоволення суспільних благ та кількісного підвищення ефективності.