Перегляд за Автор "Гриценко О.М."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументМетодологічн ізасади оцінки та відображення у бухгалтерському обліку активів, пошкоджених або зруйнованих унаслідок воєнних дій(Актуальні питання економічних наук (ISSN 3041-2129 online), 2025) Гриценко О.М.; Hrytsenko OlhaМета статті полягає у розробленні комплексного методологічного підходу до оцінки та бухгалтерського відображення активів, пошкоджених або зруйнованих унаслідок воєнних дій, шляхом узагальнення та критичного переосмислення наявних наукових підходів, виявлення прогалин у нормативно-методичному забезпеченні, визначення проблем документування та оцінки збитків за умов обмеженого доступу до активів, а також формування концептуальних засад інтеграції національної системи обліку з вимогами міжнародних стандартів (IAS 16, IAS 36, IFRS 13, IAS 37). Методи дослідження включають аналіз чинної нормативно-правової бази, критичний огляд національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, порівняльний аналіз НП(С)БО та МСФЗ, методи систематизації, узагальнення та елементів експертного підходу до оцінки збитків. Застосовано також структурно-логічний метод для побудови концепції вдосконалення методології обліку воєнних втрат. Результати дослідження полягають у розкритті особливостей трансформації національних стандартів бухгалтерського обліку в умовах воєнного стану та їх гармонізації з міжнародними вимогами (IAS 16, IAS 36, IFRS 13, IAS 37). Доведено, що міжнародні стандарти відіграють ключову роль у забезпеченні достовірності оцінки збитків, прозорості процесів списання активів та обґрунтованості визнання компенсацій. Визначено основні методологічні виклики сучасної практики - обмежений доступ до активів, необхідність залучення незалежних оцінювачів, відсутність уніфікованих документів, невідповідність податкових і бухгалтерських підходів, багатоступеневість процедур відшкодування збитків. На основі цього сформовано концепцію удосконалення методології обліку воєнних втрат, яка охоплює уніфікацію нормативної бази, впровадження цифрових інструментів фіксації руйнувань, стандартизацію процедур документування, удосконалення оцінювання збитків та розкриття інформації у фінансовій звітності. Висновки підтверджують, що сучасні умови вимагають системної модернізації методологічних основ обліку воєнних втрат, спрямованої на забезпечення повної, достовірної та верифікованої інформації про економічні збитки. Реалізація запропонованої концепції дозволить підвищити якість фінансової звітності підприємств, посилити її аналітичну цінність, забезпечити прозорість взаємодії з державними органами та міжнародними інституціями, а також створить фундамент для ефективного відновлення та розвитку економіки України у післявоєнний період.
- ДокументОсобливості діджиталізації бухгалтерського обліку та їх застосування в освітньому процесі(2023-11-28) Гриценко О.М.У статті досліджено сутність діджиталізації, необхідність та значення діджиталізації бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання, а також доцільність впровадження в освітньому процесі різних вітчизняних програмних продуктів з метою підготовки майбутніх фахівців з обліку і оподаткування. На підставі опрацьованих наукових публікацій, нормативно-правових актів, спеціалізованої літератури сформо¬вано визначення діджиталізації бухгалтерського обліку, під якою слід розуміти мож-ливість комплексного використання різних видів програмного забезпечення для відобра¬ження в обліку господарських операцій. Обґрунтовано, що діджиталізація дозволить зменшити паперовий документообіг та систематизувати електронний (безпаперорвий) документообіг. Крім того, зменшується ймовірність помилок, оскільки знижується вплив людського фактора, оскільки окремі модулі цифрової інфраструктури беруть на себе багато важливих функцій співробітників. Зазначено, що частина вітчизняних підприємств у своїй діяльності використовують основні напрямами діджиталізації в бухгалтерському обліку : розширення застосування електронного документообігу, використання хмарних технологій, комп’ютерних програм обліку, дистанційна (віддалена) робота, що вимагає вдосконалення процедур як на рівні окремих підприємств, держави, так й на міждержавному рівні розвитку «цифрових» навичок та підвищення кваліфікації бухгалтерських працівників. Враховуючи актуальність діджиталізації бухгалтерського обліку, доведено необхідність впровадження в освітній процес різних напрямів діджиталізації обліку з вивченням вітчизняних програмних продуктів з метою підготовки майбутніх фахівців з обліку і оподаткування для сучасних підприємств. Наведено перевагу та ефективність впровадження в освітній процес вивчення програмного продукту ТОВ «МАСТЕР:СТРІМ».
- ДокументЄвропейський досвід фінансування інвестиційних проєктів: уроки для України.(2023-10-27) Гриценко О.М.Фінансування інноваційних проєктів є стратегічним завданням на загальнодержавному рівні країн незалежно від рівня їхнього економічного розвитку. Необхідність реалізації цього процесу зумовлена формуванням перспективних планів розвитку країни та суб’єктів господарювання. Залежно від рівня розвитку країни різняться аспекти формування інвестиційної політики держави у виборі інноваційної сфери для фінансування. Об’єктами дослідження у даній статті є Україна та Європейський Союз (далі – ЄС) як об’єднання і в розрізі окремих країн. Предметом дослідження є процес фінансування інноваційних проєктів в аспекті реалізації рішень про надання інвестицій. Виявлено, що процес інвестування в ЄС направлений на досягнення цілей у сфері вирішення глобальних проблем суспільства, акцентуючись на екології, збереженні навколишнього середовища та проєктах, спрямованих на кількісне підвищення ефективності виробничих процесів. Виявлено, що на відміну від складних бюрократичних аспектів, які притаманні українським галузевим інституціям, у ЄС – це переважно стандартизовані умови і основний акцент базується на кінцевому результаті. Подача заявки є стандартною і розглядається по традиційній схемі. Особливість фінансування інноваційних проєктів в Україні полягає в різносторонній розгалуженій системі бюрократичних процедур, залежно від галузевого спрямування інвестицій. Особливо вагома увага приділяється контролю проміжного результату, що пояснюється необхідністю спостереження за цільовим використанням коштів, що відповідно відсутнє в практиці ЄС і є неможливим з точки зору необхідності дотримання законодавчих норм, правих і положень. Фінансування проєктів, що стосуються безпосередньо прерогатив країн-членів ЄС відноситься до їхньої безпосередньої компетенції або змішаного формату фінансування за особливих обставин. Досліджено, що вагомою різницею між ЄС та Україною у процесі фінансування інноваційних проєктів є стратегічні цілі: фінансування регіональних проєктів, проєктів зі збереження ефективності, проєкти сфери АПК та корисних копалин, тоді як в ЄС – це проєкти, спрямовані на новітні дослідження в науці, освіті та задоволення суспільних благ та кількісного підвищення ефективності.