Логотип репозиторію
  • English
  • Українська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
Логотип репозиторію
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • English
  • Українська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Гарієвська М.Б."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Відмова від спадщини як спосіб здійснення права на спадкування.
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Гарієвська М.Б.
    У статті досліджується правовий інститут відмови від спадщини як один із способів здійснення права на спадкування. Відмова від спадщини є важливим елементом спадкового права, що дозволяє спадкоємцям відмовитися від прийняття спадщини з різних причин, таких як небажання приймати борги спадкодавця або інші обтяження. У статті аналізуються основні правові аспекти цього інституту, включаючи процедуру оформлення відмови, строки та умови, за яких вона може бути здійснена, а також правові наслідки для спадкоємців та інших зацікавлених осіб. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування відмови від спадщини в українському законодавстві та судовій практиці. Розглядаються також порівняльні аспекти із законодавством Республіки Польща, що дозволяє виявити спільні риси та відмінності у підходах до цього питання. У статті наводяться приклади з реальної судової практики, що ілюструють різні ситуації, в яких спадкоємці можуть скористатися правом на відмову від спадщини. Стаття сприяє глибшому розумінню правових механізмів, що забезпечують реалізацію права на спадкування, та допомагає спадкоємцям приймати обґрунтовані рішення щодо прийняття або відмови від спадщини. Особлива увага приділяється питанням відмови від спадщини малолітніми та неповнолітніми спадкоємцями, включаючи правові вимоги та порядок, що забезпечує захист їхніх інтересів. Крім того, у статті розглядаються можливі наслідки відмови від спадщини, включаючи вплив на інших спадкоємців та розподіл спадкового майна. Аналізуються також правові механізми захисту інтересів спадкоємців, які вирішили відмовитися від спадщини.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Мирова угода як спосіб примирення сторін у цивільному судочинстві: порівняльно-правовий аспект.
    (Аналітично-порівняльне правознавство, 2025) Гарієвська М.Б.
    У статті досліджено мирову угоду як один із найефективніших способів примирення сторін та є результатом їхньої взаємної домовленості. Вона передбачає добровільне узгодження умов, що задовольняють інтереси обох сторін. Визначено сутність та правову природу мирової угоди, визначено її основні елементи, форму, зміст та порядок укладення. Проаналізовано процесуальний порядок укладення та затвердження мирових угод у цивільному судочинстві. Цивільне процесуальне законодавство передбачає обов’язкове затвердження мирових угод судом, проте не забезпечує достатньої деталізації процедур їх укладення та внесення змін. Окрему увагу приділено правовим наслідкам укладення мирової угоди та її ролі у забезпеченні прав учасників процесу. Розглянуто особливості мирової угоди у виконавчому провадженні, зокрема її значення як способу вирішення конфліктів на стадії виконання судових рішень. Проаналізовано нормативно-правове регулювання цього інституту в Україні та практичні аспекти застосування. Визначено роль мирової угоди як способу оптимізації виконавчого провадження, зокрема шляхом мінімізації ви трат, скорочення строків виконання рішень та зменшення конфронтації між сторонами. Відмічено, що ЦПК Республіки Польща передбачає процесуальний порядок укладення мирових угод, який є більш гнучким та деталізованим, що сприяє підвищенню ефективності її застосування. Дослідження виявило основні проблеми, які стримують ефективне використання мирових угод в Україні. Обґрунтовано необхідність гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та адаптації досвіду для удосконалення процесуального регулювання. Розглянуто проблеми, які виникають під час укладення та виконання мирової угоди, серед яких недотримання сторонами принципів добросовісності, порушення прав третіх осіб та прогалини у законодавстві. Сформульовано низку рекомендацій, зокрема щодо закріплення чітких вимог до форми мирових угод. Удосконалення процесуального порядку дозволить забезпечити баланс інтересів сторін, підвищити ефективність судового розгляду.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Строк для прийняття спадщини: правові аспекти та наслідки пропуску.
    (Науковий вісник УжНУ, 2024) Гарієвська М.Б.
    У статті досліджуються питання значення строку для прийняття спадщини в Україні, порядок обчислення та наслідки пропуску. Встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини є достатнім для здійснення спадкоємцем юридично значущих дій щодо прийняття спадщини. Згідно з цивільним законодавством України, спадкоємець зобов’язаний здійснити активні дії для прийняття спадщини, зокрема подати заяву про її прийняття нотаріусу, якщо він не проживав разом зі спадкодавцем. Пасивна поведінка спадкоємця свідчить не бажання прийняти спадщину і відповідно про відмову від спадщини. У цивільному законодавстві Республіки Поль ща можна спостерігати протилежний підхід до прийняття чи відмови від спадщини. Проте на практиці часто зустрічаються ситуації пропуску строку для прийняття спадщини, що може призвести до втрати права на спадщину, та в свою чергу породжує проблемні питання щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини. Законодавством України передбачена можливість надання судом додаткового строку для прийняття спадщини за певних умов. Спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини за письмовою згодою інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Також суд може визначити додатковий строк для подання заяви, якщо пропуск строку був зумовлений поважними причинами. На підставі аналізу судової практики розглянуто причини пропуску строку, які були визнані судом поважними. Це обставини, які об’єктивно унеможливили своєчасне подання заяви. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є обставини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця у здійсненні цих дій. Вирішення питання про надання додаткового строку для прийняття спадщини залежить від конкретних обставин справи та віднесено до дискреційних повноважень суду, тобто вирішується на власний розсуд суду. Зважаючи на це передбачити всі можливі обставини, які можуть бути визнані поважними, неможливо.

DSpace software copyright © 2002-2026 LYRASIS

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • footer.link.feedback