Професійне вигорання соціальних працівників

Ескіз недоступний
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки
Анотація
У статті розглядаються основні підходи до поняття «професійне вигоряння» й аналізуються дані емпіричного дослідження, які проводилися в м. Хмельницькому із соціальними працівниками з метою виявлення в них симптомів «професійного вигорання». Аналіз наукових джерел доводить, що синдрому «професійного вигорання» присвячено велику кількість досліджень як вітчизняних, так й іноземних науковців. У працях аналізуються структурні елементи походження та прояви синдрому, основні його компоненти. Однак нині актуальною та невизначеною залишається відсутність системи роботи з професійним вигоранням соціальних працівників. Лише з 2001 р. синдром «професійного вигоряння» ВООЗ визнала як проблему. Проаналізовано основні симптоми «професійного вигорання» та систематизовано причини появи цього негативного явища. Аналізуються результати експериментальних досліджень, які проводилися в м. Хмельницькому із соціальними працівниками. Емпіричне дослідження проводилося з використанням таких методик: «Оцінювання професійного стресу» (опитувальник К. Вайсмана), «Професійне вигоряння» (опитувальник Н. Водопьянова) і методики діагностики емоційного вигоряння (автор В. Бойко). Результати доводять актуальність і доречність виконаної роботи. На першому місці в респондентів виявлено емоційне вигорання, редукція знаходиться на другому місці в проявах «професійного вигорання» соціальних працівників, на третьому місці – деперсоналізація. Автор пропонує методичні рекомендації щодо зниження ризику появи «професійного вигорання» та мінімізації симптомів цієї проблеми. Пропонуються такі форми роботи для подолання «професійного вигорання» соціальних працівників: включення елементів тим-білдингу в професійну діяльність соціальних працівників, проведення психологічних майстер-класів із розвитку професійної мобільності, індивідуальна, групова робота з психологом, коучем із розвитку стресостійкості, включення різного роду завдань з організації життєвого простору, тайм-менеджменту та швидкого перелаштування з одного виду діяльності на інший, постійне підвищення рівня професійної кваліфікації, самоосвіта.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис