Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Юрисдикційна форма захисту сімейних прав
(Університетські наукові записки, 2019) Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L.
Визначено, що захист сімейних прав і охоронюваних законом інтересів є однією з найбільш важливих гарантій існування цих прав та інтересів. Це обумовлено тим, що права та інтереси у будь-якій сфері суспільного життя не завжди здійснюються безперешкодно. Захист суб’єктивних прав реалізується в передбаченому законом порядку, тобто шляхом застосування належної форми. Під формою захисту розуміють комплекс внутрішньо погоджених організаційних заходів щодо захисту суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Досліджено, що в теорії права існують різні підходи науковців до виділення форм захисту сімейних прав. Ми схиляємось до точки зору існування, юрисдикційної та неюрисдикційної форм захисту.
Запропоновано в межах юрисдикційної форми захисту сімейних прав та інтересів виділити судову та позасудову форми захисту.
Сутність судового захисту розкрито через можливість особи звернутися за захистом свого порушеного, оспореного чи невизнаного сімейного права до суду. У свою чергу, під позасудовою формою захисту авторка розуміє можливість особи звернутися до інших, окрім суду, компетентних органів для захисту свого порушеного, оспореного чи невизнаного сімейного права. При позасудовій формі захисту сімейних прав та інтересів, суб’єкти звертаються до таких установ як органи опіки та піклування, нотаріату, прокуратури, адвокатури та інших.
В межах статті доведено, що рішення органу опіки та піклування мають, як правило, рекомендаційний характер. Разом із цим його рішення є обов’язковими до виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення рішення заінтересована особа не звернулася до суду. Органи нотаріату відіграють важливе значення при договірному регулюванні правовідносин між учасниками сімейних правовідносин, а саме при укладенні сімейно-правових договорів. Сімейне законодавство наділяє певними повноваженнями прокурора у сфері захисту сімейних прав. У свою чергу адвокатура частково відіграє роль у захисті сімейних прав. Обґрунтовано, що інститут медіації заслуговує на увагу при дослідженні питання захисту сімейних прав та інтересів.
Авторкою визначено, що найефективнішою формою захисту сімейних прав та інтересів є судовий захист.
Документ
Сімейні права та обов’язки фактичного вихователя та дитини Університетські наукові записки
(Університетські наукові записки, 2016) Сердечна І. Л.; Serdechna I. L.
Документ
Особисті немайнові права і обов’язки інших членів сім’ї та родичів
(Хмельницький університет управління та права, 2018) Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L.
В монографії розроблено концепцію сучасного розуміння поняття та змісту особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів, особливостей їх здійснення і захисту в сімейних правовідносинах, сформульовано наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення сімейного законодавства України.
Документ
Мачуха, вітчим та пасинок, падчерка як учасники сімейних правовідносин
(Часопис цивілістики, 2017) Сердечна І. Л.; Serdechna Iryna
У статті досліджено особливості виникнення та припиненя правового статусу мачухи та вітчима як учасників сімейних правовідносин. Визначено особисті немайнові та майнові права як мачухи, вітчима, так і пасинка, падчерки відповідно до чинного сімейного законодавства. Доведено, що досліджувані суб’єкти займають особливе місце серед інших суб’єктів сімейних правовідносин.
Документ
ПРО ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я СОЦІАЛЬНО ВРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
(Університецькі наукові записки, 2021) Бондаренко-Зелінська Надія; Бориславська Марина; Зелінський Андрій; Bondarenko-Zelinska Nadiia; Boryslavska Maryna; Zelinskyі Andrii
Метою статті є окреслення найбільш значимих аспектів забезпечення реального здійснення особами, які належать до соціально вразливих груп населення, своїх прав у сфері охорони здоров’я. Внаслідок проведеного дослідження з’ясовано, що вразливість як соціально-правове явище — це стан, коли особа, сім’я, група осіб не можуть задовольнити свої базові та соціальні потреби через на-явність обставини/сукупності обставин, які цьому перешкоджають. Запропоновано визначення соціально вразливих груп населення. Проведене розмежування соціально вразливих груп населення із малозабезпеченими особами. Обґрунтовано, що діти є найбільш чисельною соціально вразливою групою населення. При чини такого висновку полягають у соціальній вразливості та потенційній незахищеності дітей внаслідок їхнього віку, недостатності життєвого досвіду, психологічної та розумової нерівномірності та об’єктивної неготовності до багатьох життєвих реа-лій. Встановлена залежність благополуччя дитини від ефективності здійснення її права на охорону здоров’я. Право на охорону здоров’я кожної дитини в Україні може бути забезпечене лише при гарантованому доступі до кваліфікованих лікарів та до життєвонеобхідних лікарських засобів з доведеною ефективністю. Причому такий доступ повинен бути своєчасним, забезпечуватися вже у момент виникнення в дитини потреби у медичній допомозі. Встановлені важливі напрямки державної політики у сфері охорони здоров’я дітей. Серед них: розробка ефективного механізму превентивного виявлення, моніторингу та захисту дітей, щодо яких є лише перші ознаки виникнення навколо дитини негативної ситуації; контроль та координація процесу інформування і батьків, і дітей щодо дитячого здоров’я та «гігієни сім’ї»; сприяння та заохочення належного проходження регулярних профілактичних медичних оглядів для тих категорій дітей, для яких законодавство їх встановлює як обов’язкові; правовий, науковий та промисловий розвиток фармацевтичної сфери з метою максимального забезпечення внутрішнього ринку держави якісними ліками. Пропонується здійснювати періодичний перегляд Календаря щеплень, включення до нього непередбачених чинним законодавством «керованих» інфекцій та запровадження системи заохочення проходження вакцинації. Для захисту інтересів дитини обґрунтована необхідність запровадження спеціальних електрон-них ресурсів (відповідної платформи) з необхідною інформацією для дітей та можливістю зворотного зв’язку. Для розробки та-кого ресурсу слід використати найкращий світовий досвід.