Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.

Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ПІДГОТОВКИ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ: СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
(Успіхи і досягнення у науці (Серія «Право», Серія «Освіта», Серія «Управління та адміністрування», Серія «Соціальні та поведінкові науки»). 2025. № 8(18) 2025. С. 964-974., 2025) Бурбела Алла Леонідівна; Крушинська Алла Вікторівна; Варгатий Ілля Юрійович; Burbela Alla; Krushynska Alla; Varhatyi Ilia
У статті розглядається актуальність фінансування з бюджету
професійного розвитку публічних службовців в Україні, враховуючи обмежені
фінансові можливості та системні виклики. Автори аналізують сучасний стан
державного фінансування освітніх програм для держслужбовців, визначаючи
основні проблеми, які перешкоджають ефективному впровадженню політики
підвищення кваліфікації в системі публічного управління.
Особлива увага приділена невідповідності між реальним запитом на
професійний розвиток службовців та обсягом бюджетних коштів, які виділяються. Незважаючи на стратегічну важливість висококваліфікованих кадрів
для функціонування держави, фінансування професійного навчання залишається
недостатнім і нестабільним, а також часто розподіляється нерівномірно між
центральними та місцевими органами влади.
Крім того, чинне законодавство обмежує коло організацій, які можуть
надавати освітні послуги, лише державними та комунальними навчальними
закладами. Це зменшує конкуренцію на ринку професійного навчання та перешкоджає якісному розвитку освітнього середовища. Значна частина публічних
службовців змушена фінансувати власне навчання, що в умовах низьких зарплат
негативно впливає на мотивацію до безперервного професійного зростання.
У статті також підкреслюється проблема технічного забезпечення процесу
навчання: не всі службовці мають доступ до необхідних цифрових інструментів або стабільного інтернету для проходження онлайн-курсів. На основі аналізу
поточної ситуації запропоновано ряд рекомендацій щодо вдосконалення
фінансування, розширення кола постачальників освітніх послуг та створення
більш доступної, гнучкої та ефективної системи підвищення кваліфікації для
публічних службовців.
Документ
ПЕДАГОГІКА ТРАНСГРЕСІЇ ЯК ШЛЯХ ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
(Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2024. № 6(40). С. 115-123., 2024) Ганаба Світлана Олександрівна; Бурбела Алла Леонідівна; Hanaba Svitlana; Burbela Alla
“Гранична” ситуація, у якій опинилося людство, недостатня здатність людини адаптуватися до швидкоплинного життя й відшукати адекватні відповіді на виклики стрімко змінного світу, спонукає її до пошуків нових життєвих смислів, що здатні вивести її із всеохоплюючого анабіозного стану ситуативної тривожності, задовольнити вітальні та духовні потреби. У цьому зв’язку певний інтерес викликає концепція трансгресії. Трансгресія – поняття, запозичене у постмодернізмі, де воно означає феномен переходу непрохідної границі, і передусім границі між можливим і неможливим.
Наявний світ, досвід окреслює сферу для людини вже відомого можливого, замикаючи її в своїх границях, відсікаючи у такий спосіб для неї будь-яку перспективу новизни. Це звичний, знайомий відрізок життя людини лише підтримує вже відоме їй. У цьому плані трансгресія – це визнання неможливості далі залишатися в даній системі відліку і вихід за її межі, спростування існуючих і створення нових меж знання. Світ розуміється як множинність “можливих” світів та сенсів, багатоманітність їх інтерпретацій.
За таких умов людське буття набуває рис полі культурності та свідомої солідарності. Такі підходи у царині освіти потребують передусім переосмислення принципів та стратегії освітньої діяльності, перехід від монологічного середовища до інтерсуб’єктивного простору діалогу-комунікації.
Наголошується, що у контексті педагогіки трансгресії освіта розглядається як процес розгортання людської сутності і виступає як можливість досягнення людиною своєї самобутності. Людина виступає не як “елемент” створеної наукової картини світу, а як “інструмент” її зміни, є основною точкою відліку у будь-якому знанні про світ. Учні мають “відчутисебе” на місці іншої людини та в іншому часі. Діалогічний підхід є морально- етичною гуманізацією освітнього середовища, суть котрого зводиться до розуміння Іншого, “включення його у власне життя”, утвердження принципу толерантності замість ще не зжитого: “хто не з нами, той проти нас”.
Освіта побудована на трансгресивних інтенціях покликана сприяти формуванню особистості небайдужої, здатної перейматися вселенським болем людських проблем, культивувати почуття співпричетності як важливої компоненти його світоглядної мобільності. У такий спосіб навчальний процес “олюднюється”: досліджуються різні можливі характеристики суб’єкта як учасника пізнавального процесу, чим він керується у своїй пізнавальній діяльності, як здійснюється пізнавальна практика, на що спрямований його процес пізнання.
Документ
ФІНАНСОВЕ ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ПОРІВНННІ ЗІ СТАНДАРТАМИ НАТО
(Національні інтереси України. 2025. №8(13). С. 573- 585., 2025) Бурбела Алла Леонідівна; Бурбела Сергій Валерійович; Юрчак Юрій Миколайови; Burbela Alla; Burbela Serhiy; Yurchak Yuriy
У статті розглянуто стан фінансового та соціального забезпечення військовослужбовців в Україні у порівнянні з країнами НАТО.
Особлива увага приділена аналізу заробітної плати, пільг, пенсійного забезпечення та програм підтримки військовослужбовців і ветеранів. В умовах повномасштабного вторгнення грошове забезпечення військовослужбовців, які перебувають безпосередньо в зоні бойових дій, є надзвичайно важливим і повинно залишатися одним із головних пріоритетів державної політики. Це не лише підтримує бойовий дух та мотивацію особового складу, а й забезпечує базові потреби самих військових та їхніх родин у складний час. Водночас рівень мотивації у військових, що проходять службу поза передовою, помітно знижується через невисоке грошове забезпечення. У багатьох випадках навіть старші офіцери в Україні отримують менше, ніж рядовий склад армій країн НАТО, що створює глибокий дисбаланс і ставить під сумнів спроможність системи утримувати професійний кадровий потенціал. У статті наводяться порівняльні дані, які свідчать про те, що українські військові, попри ключову роль у забезпеченні національної безпеки та оборони, значно менш захищені у соціально-економічному плані, ніж військовослужбовці країн НАТО. Левова частка оборонного бюджету держав-членів Альянсу спрямовується саме на утримання особового складу — зарплати, житло, пенсії, медичне страхування, а також адаптацію та реінтеграцію ветеранів до мирного життя. Такий підхід дозволяє підтримувати високий рівень професіоналізму, мотивації та боєздатності збройних сил. У контексті євроінтеграційного курсу Україна також повинна впроваджувати відповідні стандарти країн НАТО та ЄС, зокрема в частині соціального й фінансового забезпечення армії, поставивши статус і добробут військовослужбовця на найвищий пріоритет державної політики.
Документ
СТРАТЕГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ: СТРАХОВІ МЕХАНІЗМИ У БОРОТЬБІ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ
(Наукові перспективи. 2024. № 8(50).C.460-468., 2024) Крушинська Алла Вікторівна; Бурбела Алла Леонідівна; Krushynska Alla; Burbela Alla
У статті проведено комплексний аналіз фінансового забезпечення заходів протидії туберкульозу в Україні та досліджено потенціал впровадження страхових механізмів як альтернативного джерела фінансування. Незважаючи на зусилля влади, проблема поширення туберкульозу залишається актуальною в Україні. Питання фінансування є ключовим викликом, оскільки державних коштів недостатньо для ефективної боротьби з цією хворобою. Ситуація підкреслює нагальну потребу в пошуку додаткових ресурсів та оптимізації існуючих програм протидії туберкульозу для досягнення кращих результатів у подоланні цієї загрози здоров'ю населення.
Автори здійснили оцінку поточного стану фінансування протидії туберкульозу та його впливу на державний бюджет, а також розглядають можливості оптимізації бюджетних витрат через впровадження страхування від туберкульозу. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо інтеграції державного та страхового секторів медицини для вдосконалення механізмів фінансування та визначено потенційні економічні та соціальні ефекти від впровадження страхування як інструменту фінансування заходів контролю туберкульозу в Україні.
Дане дослідження базується на комплексному аналізі фінансових і статистичних даних, інформації страхових організацій, стратегічних планів боротьби з туберкульозом та епідеміологічних показників.
У статті також висвітлюються проблеми та виклики, пов'язані з впровадженням страхування від туберкульозу в Україні, зокрема питання доступності страхових послуг для різних верств населення. На основі проведеного аналізу, автори формулюють конкретні рекомендації щодо впровадження страхових механізмів у систему фінансування протитуберкульозних заходів в Україні, включаючи необхідні законодавчі зміни, організаційні заходи та етапи реалізації.
Документ
РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У ФОРМУВАННІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ БОРОТЬБИ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ
(Наукові інновації та передові технології. 2024. № 6(34)., 2024) Бурбела Алла Леонідівна; Burbela Alla
Туберкульоз залишається однією з найсерйозніших загроз
для громадського здоров'я в Україні та світі. Незважаючи на зусилля,
спрямовані на боротьбу з цим захворюванням, показники захворюваності та
смертності від туберкульозу в Україні залишаються високими порівняно з
іншими європейськими країнами. Ефективна боротьба з туберкульозом
вимагає комплексного підходу та злагодженої роботи різних гілок влади й
секторів суспільства. Саме тому державне управління відіграє ключову роль
у формуванні та реалізації стратегії боротьби з туберкульозом.
Наявні проблеми, такі як недостатнє фінансування протитуберкульозних заходів, низький рівень обізнаності населення про захворювання,
стигматизація хворих на туберкульоз, а також недосконалість системи
раннього виявлення та діагностики, вимагають ефективного втручання з боку
публічного управління. Формування дієвої стратегії боротьби з туберкульозом
має базуватися на принципах доказової медицини, міжвідомчої співпраці та
залучення громадянського суспільства.
Актуальність дослідження ролі державного управління у формуванні та
реалізації стратегії боротьби з туберкульозом обумовлена необхідністю
пошуку шляхів удосконалення державної політики у цій сфері. Аналіз
ефективності існуючих механізмів державного управління, вивчення
зарубіжного досвіду та розробка рекомендацій щодо оптимізації стратегії
боротьби з туберкульозом сприятимуть зниженню тягаря цього захворювання
на суспільство та покращенню стану громадського здоров'я в Україні.
Таким чином, дослідження ролі публічного управління у формуванні та
і подолання цієї проблеми та забезпечення ефективної охорони здоров'я
населення.