Взаємодія держави та інститутів громадянського суспільства: зарубіжний та вітчизняний досвід
Ескіз недоступний
Дата
2021-12
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Монастирський В.М. Взаємодія держави та інститутів громадянського
суспільства: зарубіжний та вітчизняний досвід. – Рукопис.
Магістерська робота на здобуття освітнього ступеня магістра за
спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування. – Хмельницький
університет управління та права імені Леоніда Юзькова. – Хмельницький,
2021.
У магістерській роботі проведено аналіз розвитку ідей громадянського
суспільства, взаємодії держави та громадян починаючи з часів Античності з
урахуванням впливу процесів глобалізації на етнополітичні взаємини та
національну самоідентифікацію. При проведенні аналізу теоретичних
підходів до цієї проблематики на Європейському континенті видно, яким
чином змінювалася роль громадянської активності та ініціативності в державі
залежно від історико-політичних та соціально-економічних умов
конкретного періоду. Особливе значення приділяється культурі
громадянської активності, оскільки у країнах, де історично сформувалися
громадянська культура та культура громадянської самоорганізації, існують
механізми взаємовідносини між державними та цивільними інститутами,
громадяни виявляють ініціативу та відчувають соціальну потребу
об'єднуватися у існуючих НУО чи створювати нові; третій сектор робить
значний внесок у захист права і свободи людини, у вдосконалення
законодавства та розвитку правової культури суспільства.
Хоча серед вчених немає єдиного розуміння визначення та сутнісного
наповнення громадянського суспільства, необхідним є факт наявності
сильних інститутів громадянської самоорганізації для розвитку
демократичних традицій, репрезентації суспільних настроїв, захисту
громадянських свобод та формування громадянської ідентичності. Особливої
актуальності інститути громадянського суспільства набувають у сучасних
умовах, оскільки глобалізація, міграційні процеси та велика кількість
3
біженців призвели до збільшення етноконфесійного складу та культурної
різноманітності багатьох країн світу. Третій сектор є дієвим механізмом для
захисту прав і свобод корінних народів, етнічних меншин та біженців, а
також мирного регулювання етнополітичних конфліктів та розвитку
міжкультурного діалогу.
Встановлено, що розвиток громадянського суспільства в Україні
утруднюється через низку причин, ключовими з яких є недовіра до влади, до
поліції та ЗМІ, поширеність корупції, слабкий середній клас і великий розрив
між багатими та бідними, а також висока кількість громадян, які проживають
за межею бідності. Хоча в країні існують активно діючі громадські
організації, їхня діяльність недостатньо висвітлюється у ЗМІ, їм не вистачає
фінансування. Але при цьому в суспільстві існує високий потенціал розвитку
сильних інститутів громадянського суспільства.
Annotation
Monastyrskyi V.M. Interaction of the state and civil society institutions:
foreign and domestic experience. - Manuscript.
Master's thesis for a master's degree in Specialty 281 Public Management
and Administration. – Leonid Yuzkov Khmelnytsky University of Management
and Law. – Khmelnitsky, 2021.
The master's thesis analyzes the development of civil society ideas, the
interaction of state and citizens since antiquity, taking into account the impact of
globalization on ethno-political relations and national self-identification. An
analysis of theoretical approaches to this issue on the European continent shows
how the role of civic activity and initiative in the country has changed depending
on the historical, political and socio-economic conditions of a particular period.
Particular attention is paid to the culture of civic activism, because in countries
where historically formed civic culture and the culture of civic self-organization,
there are mechanisms of relationship between state and civil institutions, citizens
4
show initiative and social need to unite in existing NGOs or create new ones; the
third sector makes a significant contribution to the protection of human rights and
freedoms, to the improvement of legislation and the development of the legal
culture of society.
Although scholars do not have a common understanding of the definition
and essence of civil society, it is necessary to have strong institutions of civic self organization for the development of democratic traditions, representation of public
sentiment, protection of civil liberties and civic identity. Civil society institutions
are becoming especially relevant in modern conditions, as globalization, migration
processes and a large number of refugees have led to an increase in ethno confessional composition and cultural diversity of many countries. The third sector
is an effective mechanism for protecting the rights and freedoms of indigenous
peoples, ethnic minorities and refugees, as well as for the peaceful settlement of
ethno-political conflicts and the development of intercultural dialogue.
It has been found that the development of civil society in Ukraine is
hampered by a number of reasons, including distrust of the government, the police
and the media, corruption, a weak middle class and a large gap between rich and
poor, and high numbers of people living abroad. poverty. Although there are active
public organizations in the country, their activities are insufficiently covered in the
media, and they lack funding. However, there is a high potential in society for the
development of strong civil society institutions.