Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!

Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.

Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.

Photo by @inspiredimages
 

Нові надходження

Документ
Особливості договірних зобов’язань за участю держави Україна
(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету., 2019) Ромась Марія Іванівна; Romas Mariia
AbstractСтаття присвячена визначенню участі держави Україна у договірних зобов’язаннях, з’ясуванню принципів формування волі та волевиявлення у публічно-правового утворення, розкриттю порядку укладення договорів та встановленню особливостей свободи договору за участю держави Україна. Зазначено, що держава Україна є складним політичним утворенням, наділене владними повноваженнями, яке водночас може виступати рівноправним учасником договірних зобов’язань. Зроблено висновок про те, що договірне зобов’язання за участю держави Україна відрізняється рядом особливостей, оскільки держава Україна не може використовувати свої владні повноваження, вступаючи у цивільні правовідносини, зокрема, договірні зобов’язання. Головною особливістю участі держави Україна у договірних правовідносинах є юридична рівність поряд з іншими суб’єктами цивільних правовідносин, адже на державу Україна в такому випадку розповсюджуються загальні підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Вказано, що держава Україна виступає суб’єктом договірного зобов’язання через своїх представників – органи державної влади, і таке представництво має конституційно-правову природу. Також держава Україна може укладати договори не лише для забезпечення виконання своїх публічних повноважень (доручення, комісії, управління майном), а й договори, що спрямовані на відчуження майна, передання його у користування тощо. Різновиди таких договорів законодавством закріплені у вигляді прямої вказівки закону на можливість держави бути стороною договору. В той же час законодавством передбачені випадки неможливості участі держави Україна у договірних зобов’язаннях, а саме: непряма вказівка закону; вказівка закону на здійснення підприємницької діяльності як підстава для укладення договору; вказівка закону на наявність ліцензій для здійснення певного виду діяльності як підстава для укладення договору. Для укладення договорів за участю держави Україна передбачено особливий порядок, який встановлюється лише законом, а підставою для укладення договорів є проведення конкурсу або тендеру. Однією з основних умов чинності правочину є вільне волевиявлення та відповідність його внутрішній волі. Однак, на відміну від фізичних та навіть юридичних осіб приватного права, у держави Україна при укладенні договорів воля формується в межах публічно-правових відносин, тобто укладенню будь-яких договорів передує необхідність задоволення суспільного (державного) інтересу. При укладенні договорів за участю держави Україна можливе обмеження свободи договору, прикладом чого є укладення договорів в обов’язковому порядку при виконанні оборонного або мобілізаційного замовлення. Таке обмеження може бути зумовлене необхідністю захисту державою суспільних інтересів, прав споживачів, природних монополій, що має ознаки внесення публічного в договірне регулювання шляхом прийняття імперативних норм.
Документ
Шестикнижжя Арменопула як джерело пізнання деліктних зобов’язань Стародавнього Риму в Європі
(Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Правознавство., 2015) С. Д. Гринько; S. D. Grynko
У статті проводиться порівняльний аналіз основних засад деліктних зобов’язань за римським приватним правом і Шестикнижжям Арменопула . Робиться висновок про значення Шестикнижжя Арменопула як джерела пізнання римського приватного права про деліктні зобов’язання, а також Закона Аквілія як діючого римського джерела на українських, молдавських і румунських землях до 1862 р.
Документ
Формування концепції правомірної поведінки завдавача шкоди в Стародавньому Римі
(Приватне право і підприємництво, 2016) С. Д. Гринько; S. D. Grynko
Статтю присвячено визначенню особливостей формування концепції правомірної поведінки завдавача шкоди у Стародавньому Римі. Охарактеризовано види правомірної поведінки завдавача шкоди. З’ясовано правові наслідки завдання шкоди правомірними діями та випадки виникнення обов’язку щодо її відшкодування.
Документ
Значення наказу командира для виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем внаслідок його виконання
(Часопис цивілістики, 2023) Гринько С. Д.; Hrynko Svitlana
Стаття присвячена визначенню значення наказу командира для виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем внаслідок його виконання. Встановлено, що виконання військовослужбовцем наказу командира є його військовим обов’язком і засобом забезпечення військової дисципліни. Розрізняють законні та незаконні накази командира. Сформульовано такі положення про значення наказу командира для виникнення юридичної відповідальності: 1) за віддання та виконання законного наказу для командира та підлеглого військовослужбовця юридична відповідальність не настає, оскільки такий наказ має правомірний характер; 2) за віддання та виконання незаконного наказу настає юридична відповідальність для командира, який його віддав, якщо військовослужбовець повідомив про незаконність характеру цього наказу; якщо військовослужбовець не повідомив, - він буде також нести юридичну відповідальність; 3) за віддання та виконання явно протиправно кримінального наказу для командира та підлеглого військовослужбовця настає юридична відповідальність; 4) за віддання явно протиправно кримінального наказу лише для командира настає юридична відповідальність, якщо військовослужбовець відмовився його виконувати. Обґрунтовано, що Міністерство оборони України та військові формування відносяться до органів державної влади (виконавчої), а на військовослужбовців покладається виконання державної служби особливого характеру. Відповідно у разі завдання шкоди військовослужбовцями при здійсненні ними своїх військових повноважень вона відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи-військовослужбовця. Зроблено висновки про значення наказу командира для виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем внаслідок його виконання: 1) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконним наказом командира при виконанні обов’язків військової служби, зокрема віданням і виконанням військовослужбовцем явно протиправно кримінального наказу, відшкодовується державою; 2) держава, відшкодувавши шкоду, завдану незаконним наказом командира, зокрема віданням і виконанням військовослужбовцем явно протиправно кримінального наказу, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування витрат, пов’язаних із трудовими відносинами та відшкодування моральної шкоди); 3) до обставин звільнення держави від обов’язку відшкодування шкоди є її завдання внаслідок віддання законного наказу командира та виконання такого наказу підлеглим військовослужбовцем.
Документ
Концептуальні засади визначення підстави та умови виникнення деліктних зобов’язань за правом Стародавнього Риму
(Юридичний науковий електронний журнал, 2015) С. Д. Гринько; S. D. Grynko
Стаття присвячена дослідженню концептуальних засад визначення підстави та умов виникнення деліктних зобов’язань за правом Стародавнього Риму. Встановлено, що юридичною підставою виникнення деліктних зобов’язань за римським правом визнавали наявність правопорушення, делікту, а умовами – ознаки, передбачені законом, за якими кваліфікували дію як приватний делікт.