Перегляд за Автор "Крушинський С. А."
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументAdversarial proceedings as a guarantee of the right to a fair trial in the interpretation of European court of human rights(Ампаро, 2022) Крушинський С. А.; Данькова С. О.The article is devoted to investigating the essence of the competitiveness of proceedings as an element (guarantee) of the human right to a fair trial. The article analyzes a number of judgments of the European Court of Human Rights in which the court interprets the content of the right to a fair trial. The authors concluded that the right to a fair trial is a multifaceted concept elements of which are derived from the content of Article 6 of the Convention and from the case-law of the ECHR. The European Court often interprets the content of the right to a fair trial beyond the scope of Article 6 of the Convention, in particular by drawing out certain elements of the right to a fair trial from the rule of law principle. One of such examples is the European Court consideration of the adversarial proceedings as an element of the right to a fair trial. The authors distinguished two essential features of the adversarial proceedings: 1) the presence of a neutral jurisdiction body – an independent and impartial court; 2) equality of opportunities of the parties to participate in the trial and to defend their positions. In accordance with the case law of the European Court the following criteria are used to interpret the principle of court independence: the procedure for appointing a judge, the length of a judge’s tenure, the presence of external signs of independence, the existence of guarantees for judges’ activities. The principle of court impartiality takes into account both the absence of subjective bias in the trial and the presence of objective signs of the court’s impartiality. The principle of equality of arms is determined by the European Court not based on the quantitative characteristics of the granted powers, but on the procedural status of the parties during the entire process, which provides for a real opportunity for the parties to present their legal position. The adversarial proceedings as an element of the right to a fair trial encompass a system of other guarantees, in particular, an independent and impartial tribunal, equality of arms, the right to legal assistance, the presumption of innocence and the like. Стаття присвячена дослідженню сутності змагальності судочинства як елементу (гарантії) права людини на справедливий суд. У статті проаналізовано низку судових рішень Європейського суду з прав людини, в яких суд тлумачить зміст права на справедливий суд. Автори дійшли висновку, що право на справедливий суд є багатогранним поняттям, елементи якого випливають із змісту статті 6 Конвенції та судової практики Європейського суду. ЄСПЛ часто трактує зміст права на справедливий судовий розгляд за межею статті 6 Конвенції, зокрема шляхом виведення певних елементів права на справедливий судовий розгляд з принципу верховенства права. Одним із таких прикладів є розгляд Європейським судом змагального судочинства як елементу права на справедливий судовий розгляд. Автори виділили такі дві істотні ознаки змагального судочинства: наявність нейтрального органу юрисдикції – незалежного та неупередженого суду; рівність можливостей сторін брати участь у судовому процесі та відстоювати свої позиції. Відповідно до судової практики Європейського суду, для тлумачення принципу незалежності суду застосовуються такі критерії: процедура призначення на посаду судді, тривалість роботи судді на посаді, наявність зовнішніх ознак незалежності, існування гарантій діяльності суддів. Принцип неупередженості суду враховує як відсутність суб’єктивного упередження у суді, так і наявність об’єктивних ознак безсторонності суду. Принцип рівності можливостей визначається Європейським судом не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом сторін протягом усього процесу, який передбачає реальну можливість сторін представляти свою правову позицію. Змагальне провадження як елемент права на справедливий судовий розгляд охоплює систему інших гарантій, зокрема наявність незалежного та неупередженого суду, рівність можливостей сторін провадження, право на правову допомогу, презумпцію невинуватості.
- ДокументCombating cybercrime and criminal legal measures under the conditions of the state of martial(Ad Alta. Journal of Interdisciplinary Research, 2022) Крушинський С. А.; Veselovska N.; Kravchuk O.; Punda O.; Piskun I.The manuscript is devoted to the peculiarities of the application of criminal legal measures against cybercrimes under martial law. During the research, we found an opportunity to formulate the author's recommendations for solving the most complex problems of law enforcement, as well as to propose changes to the Criminal Code of Ukraine, aimed at eliminating the shortcomings of the analyzed Law, the adoption of which will contribute to the achievement of greater effectiveness of the relevant criminal law prescriptions.
- ДокументEnsuring the freedom of evidence representation in criminal proceedings of Ukraine(Annales Pomorienses, 2022) Крушинський С. А.Some problems of ensuring the freedom of evidence representation in criminal proceedings are investigated in article. Emphasis is placed on differences in the representation of evidence at the stages of preparatory proceedings in the court of first instance, trial in the court of first instance, appeal proceedings, cassation proceedings, as well as differences in the representation of evidence by different participants in the proceedings. Emphasis is placed on the restrictions connected with evidence representation in court proceedings which exist in the legislation of Ukraine. The procedure of disclosure of materials by the parties of criminal proceedings as a precondition for further representation of this evidence in court is considered. The imperfections of the legislative regulation of evidentiary activity at the stage of preparatory proceedings in the court of first instance are determined.
- ДокументMilary courts of honorary officers in the military justice system(Asia Life Sciences, 2020-08) Крушинський С. А.; RUSLAN G. PESTSOV; VOLODYMYR O. KOPANCHUK; NATALIYA YU. KARPOVA; OLENA YE. KOPANCHUKThe judicial system in Ukraine as an independent and full-fledged branch of government currently exists exclusively in a formal context. In the course of reforms to update judges and courts, a large number of problems arise that require the search for new forms of legal proceedings, new approaches to determining the severity of an offence and the complexity of a court case. In particular, this article draws attention to the procedural features of the judicial review of military matters. The purpose of our scientific research is to analyze the formation of military courts of honorary officers as an alternative institution for resolving legal conflicts, their development, defining the jurisdiction and prospects for the resumption of these courts. It is researched the history of initiation and development of the institute of military courts of officer’s honour, their jurisdiction, organization of activity, the procedure in cases and decision-making procedure, place of courts of officer’s honour in the system of authorities of military proceedings. The Ukrainian and foreign experience of the activity of the court of officer’s honour is analyzed
- ДокументPeculiarities of changing and cancelling a preventive measure in martial law(Journal of law and political sciences, 2023) Крушинський С. А.; Punda O.; Dobrianska O.The article provides a systematic analysis of the changes made to the criminal procedure legislation after the outbreak of a full-scale war in Ukraine. The main attention is paid to Chapter 18 of Section II "Preventive Measures, Detention of a Person" and Section IX-1 of the CPC of Ukraine "Special Regime of Pre-trial Investigation and Trial under Martial Law". The author examines the issues related to the change of a preventive measure in criminal proceedings in the context of the analysis of national case law. Each issue in the article is supported by references to specific rulings of investigating judges, which made it possible to demonstrate a certain trend in the application of the provisions of Articles 200, 201 of the CPC of Ukraine and the issue of the special procedure for criminal proceedings under martial law regulated by Article 616 of the CPC of Ukraine.
- ДокументProblems of Regulatory and Legal Support of Polygraph Application in Ukraine(International Journal of Computer Science and Network Security, 2021-12) Крушинський С. А.; Yurii Irkha; Oleksii Butenko; Mykola Pogrebytskyi; Oleksandr ManzhaiThe article is devoted to the study of the problems of polygraphic research to obtain forensically significant information. An analysis of the legal basis for the use of the polygraph in Ukraine. Problematic issues concerning the appropriateness of using a polygraph in the investigation and detection of crimes have been studied. The domestic legal norms that regulate this issue, as well as foreign experience are analyzed. The article reveals the essence of the polygraph, the legal basis and requirements for its use. Attention is drawn to the main difficulties of using a polygraph and ways to solve them.
- ДокументАльтернативні способи вирішення спорів у кримінальному провадженні(Хмельницький університет управління та права, 2015) Волкотруб С. Г.; Крушинський С. А.; Василь ЛУЦИК; Василь НОР; Дмитро СЛІНЬКО; Василь ТРУБНИКОВ; Христина ХАНАСУ навчальному посібнику розглядається сучасний стан альтернативних способів вирішення кримінально-правових конфліктів, їх співвідношення з відновним правосуддям. У посібнику охарактеризовано поняття і ґенезу альтернативного вирішення кримінально-правових конфліктів в Україні, досліджено процесуальні передумови застосування альтернативних способів вирішення кримінально-правових конфліктів. Значна увага присвячена аналізу типових моделей альтернативних способів вирішення кримінально-правових конфліктів у зарубіжних державах. В окремих розділах посібника досліджено конкретні альтернативні способи вирішення кримінально-правових конфліктів. Посібник буде корисним для студентів, аспірантів, викладачів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів, а також для працівників правоохоронних органів та суду.
- ДокументВідмова потерпілого (приватного обвинувача) від обвинувачення: поняття, порядок здійснення та правові наслідки.(Університетські наукові записки, 2015) Крушинський С. А.Поведено аналіз проблемних питань, пов’язаних з реалізацією права потерпілого (приватного обвинувача) на відмову від обвинувачення в кримінальному провадженні. Відмова потерпілого (приватного обвинувача) від обвинувачення розглядається як прояв засади диспозитивності у кримінальному провадженні. Запропоноване власне визначення понять «відмова потерпілого від обвинувачення» та «відмова приватного обвинувача від обвинувачення. Проаналізовано активну і пасивну форми реалізацію права на відмову від обвинувачення, а також правові наслідки такої відмови у вигляді закриття кримінального провадження. Розглянуто особливості відмови від обвинувачення під час досудового розслідування та судового провадження. Виявлено відмінності між відмовою потерпілого (приватного обвинувача) від обвинувачення та примирення потерпілого з підозрюваним (обвинувачуваним). На підставі проведеного дослідження автором запропоновано внести зміни та доповнення до Кримінального процесуального кодексу України.
- ДокументКОМП’ЮТЕРНА ЗЛОЧИННІСТЬ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТА КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ (ДОСВІД ДЕРЖАВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ)(Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Налуцишин В.В.; Крушинський С. А.У поданій статті досліджуються питання кримінальної відповідальності за комп’ютерні злочини у країнах Європейського Союзу, дається їхня загальна характеристика, розкриваються характерні особливості та відмінні риси. Наголошується на актуальності пробле¬матики кіберзлочинності, її диференціація, заснована на Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність, та про особливості кримінальної регламентації злочинів, вчинених з використанням комп’ютерів та комп’ютерних мереж у Швеції, Німеччині, Франції, Нідерландах. Від¬значено, що питання протидії подібним злочинам мають особливе значення в усіх країнах Європейського Союзу. Незважаючи на від¬мінності в позиціях законодавців щодо криміналізації діянь, вчинених з використанням комп’ютерних засобів, у всіх країнах посягання на кіберпростір розглядаються як посягання на основи держави, а захист від таких посягань є однією з найважливіших державних функцій. Констатовано, що кримінальні кодекси більшості європейських держав включають правові норми щодо комп’ютерного шах¬райства, комп’ютерного розкрадання; отримання інформації, що становить комерційну та банківську таємницю шляхом неправомірного доступу до комп’ютерної інформації (комерційне, банківське шпигунство); вимагання з використанням засобів комп’ютерної техніки. За вчинення комп’ютерних злочинів передбачені покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі у різних розмірах (до 300000 євро) та на різний строк (до 20 років). За вчинення злочинних посягань на системи автоматизованої обробки даних до кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті як фізичні, так і юридичні особи (Франція). За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність детального вивчення складів злочинів у сфері комп’ютерної інформації з метою їхньої правильної кваліфікації та підвищення ефектив¬ності кримінально-правової боротьби з ними. The submitted article examines the issues of criminal responsibility for computer crimes in the countries of the European Union, gives their general characteristics, reveals characteristic features and distinguishing features. Emphasis is placed on the relevance of the issue of cybercrime, its differentiation based on the Council of Europe Convention on Cybercrime, and the specifics of the criminal regulation of crimes committed using computers and computer networks in Sweden, Germany, France, and the Netherlands. It was noted that the issue of combating such crimes is of particular importance in all countries of the European Union. Despite the differences in the positions of legislators regarding the criminalization of acts committed using computer means, in all countries encroachments on cyberspace are considered as encroachments on the foundations of the state, and protection against such encroachments is one of the most important state functions. It was established that the criminal codes of most European states include legal norms regarding computer fraud, computer theft; obtaining information constituting a commercial and banking secret through illegal access to computer information (commercial, banking espionage); extortion using computer equipment. Computer crimes are punishable by fines or imprisonment in various amounts (up to 300,000 euros) and for various terms (up to 20 years). Both individuals and legal entities may be held criminally liable for criminal encroachment on automated data processing systems (France). According to the results of the study, a conclusion was made about the need for a detailed study of the composition of crimes in the field of computer information in order to properly qualify them and increase the effectiveness of the criminal legal fight against them.
- ДокументКримінально-правова та кримінологічна характеристика суб’єкта доведення до банкрутства(Європейські перспективи, 2022) Крушинський С. А.; Захарчук В. М.Аналізуються доктринальні погляди на ознаки суб’єкта доведення до банкрутства. Запропоновано у диспозиції ст. 219 КК України використовувати замість терміну «громадянин» термін «фізична особа». Зазначено, що доведення до банкрутства може вчинятися в інтересах іншого суб’єкта господарювання (юридичної особи), а тому потребує вивчення питання про доцільність передбачення у ст. 96-3 КК України можливості застосування до такої юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. На основі аналізу ухвалених обвинувальних вироків стверджується, що доведення до банкрутства вчинялося особами чоловічої статі, одруженими, які мають вищу, середню спеціальну або професійно-технічну освіту. У переважній більшості випадків такі особи раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності The purpose of the article is to carry out the criminal legal and criminological characteristics of the subject of the criminal offense provided for in Art. 219 of the Criminal Code of Ukraine. Detailed description of the subject of the criminal offense provided for in Art. 219 of the Criminal Code of Ukraine, is necessary for the correct criminal legal qualification of the specified acts, because it is a constructive sign of any composition of a criminal offense. The article analyzes the doctrinal views on the signs of leading to bankruptcy subject. The leading to bankruptcy subject has not only general features, but also a special one - the presence of the status of the founder, participant or official of the entity of economic activity. To use the term «natural person» instead of the term «citizen» in the disposition of Art. 219 of the Criminal Code of Ukraine are proposed in the article. It is noted that leading to bankruptcy can be committed in the interests of another business entity (legal entity), and therefore the question of the possibility of applying criminal law measures to such a legal entity the is actual in the context of the provision of Art. 96-3 of the Criminal Code of Ukraine. Based on the analysis of the judgments, it is stated that leading to bankruptcy was committed by male, married persons with a higher, secondary special or vocational education. In the vast majority of cases, such persons have not previously been held criminally liable. Such criminals are characterized by the presence of sufficiently formed value orientations, views, attitudes, which are consciously oriented towards the choice of criminal behavior. They are characterized by the presence of organizational abilities, are guided by the requirements of the law, have, as a rule, a high social status, commit criminal offenses mostly for selfish motives or other personal interests
- ДокументКримінологічна характеристика осіб, які вчиняють кримінальні правопорушення, пов’язані з рейдерством(Європейські перспективи, 2022) Крушинський С. А.; Налуцишин В.В.Аналізуються доктринальні погляди на ознаки особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення, пов’язані з рейдерством. На основі аналізу узагальнених статистичних даних про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення за останні п’ять років стверджується, що протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2 КК України) вчиняють, переважно, громадяни України чоловічої статі віком від 30 до 55 років з вищою освітою. На основі аналізу судової практики зроблено висновок про те, щодо кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 206-2 КК України, часто притягуються особи, які є учасниками або керівниками відповідних суб’єктів господарювання.
- ДокументОсобливості провадження в суді присяжних у контексті диференціації кримінального судочинства(Наше право, 2022) Крушинський С. А.; Оборонова І. В.Аналізуються доктринальні погляди на судове провадження в суді присяжних. Кримінальне провадження в суді присяжних розглядається як ускладнене провадження, що відрізняється наявністю додаткових процедур, передусім, відбору присяжних, які будуть входити до складу суду, приведення їх до присяги. Констатовано, що жодних «змістовних» особливостей цей диференційований порядок провадження в суді першої інстанції наразі в Україні не передбачає. Автори дотримуються позиції, що про реальну диференціацію судового провадження може йти мова у випадку запровадження класичної моделі суду присяжних, що передбачатиме розмежування компетенції присяжних і професійних суддів. У випадку запровадження такої моделі в Україні виникне потреба у розробці методичних рекомендацій для присяжних по роботі доказами у кримінальному провадженні, а також пам’ятки присяжним з викладенням вимог кримінального процесуального закону та відповідей на найбільш поширені у практиці питання.
- ДокументПодання доказів на етапі подання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення(Університетські наукові записки, 2015) Крушинський С. А.Аналізуються окремі проблемні питання, пов’язані з недостатнім законодавчим регулюванням процедури подання заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення, а також доказових матеріалів на її підтвердження. Проведено порівняння із поданням доказів в стадії порушення кримінальної справи за Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року. Наводяться приклади із судової практики, коли подані під час подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення предмети і документи визнавалися доказами і використовувалися на підтвердження винуватості підсудного. Викладено власне бачення процесуальної форми подання доказів у кримінальному провадженні на етапі подання заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення. Зважаючи на результати анкетування працівників правоохоронних органів, запропоновано оформляти факт та результати подання доказових матеріалів протоколом прийняття речей (документів). Запропоновано відповідні зміни та доповнення до чинного Кримінального процесуального кодексу України.
- ДокументПодання доказів у кримінальних справах за Статутом кримінального судочинства 1864 р.(Університетські наукові записки, 2011) Крушинський С. А.Аналізуються положення Статуту кримінального судочинства, присвячені поданню доказів учасниками кримінального процесу. Наголошується на тому, що чинне кримінально-процесуальне законодавство України успадкувало багато прогресивних ідей, впроваджених Статутом кримінального судочинства, зокрема і наділення учасників процесу правом на подання доказів.
- ДокументПОДАННЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ(Хмельницький університет управління та права, 2017) Крушинський С. А.Монографію присвячено комплексному аналізу проблем подання доказів у кримінальному судочинстві України. Проаналізовано законодавство України, практику його застосування та наявні у кримінальній процесуальній доктрині наукові позиції щодо інституту подання доказів у кримінальному провадженні. Досліджено поняття, сутність та правову природу подання доказів окремими суб’єктами кримінального провадження, проаналізовано процес становлення і розвитку інституту подання доказів на теренах України, досліджено особливості подання доказів в окремих стадіях кримінального процесу, з’ясовано проблеми, які виникають у зв’язку із реалізацією цього права в практичній діяльності та запропоновано шляхи їх вирішення. Внесено пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення нормативного регулювання відносин, пов’язаних із поданням доказів у кримінальному провадженні. Призначено для науковців, практикуючих юристів, аспірантів та студентів юридичних вищих навчальних закладів.
- ДокументПоняття та класифікація суб’єктів подання доказів у кримінальних справах(Університетські наукові записки, 2012) Крушинський С. А.Присв'ячено аналізу проблемних питань, пов'язаних з поданням доказів окремими суб'єктами кримінального судочинства та іншими особами. Автором запропоновано власне визначення поняття "суб'єкти подання доказів" та наведено їх класифікацію з урахуванням правової природи подання доказів у кримінальних справах.
- ДокументПоняття та місце подання доказів у структурі кримінально-процесуального доказування(Вісник Академії адвокатури України, 2009) Крушинський С. А.Метою цієї статті є здійснення теоретичного аналізу поняття, сутності подання доказів, вирішення питання про його правову природу та місце у структурі кримінально-процесуального доказування.
- ДокументПорядок залучення експерта у контексті реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні(Держава і регіони, 2018) Крушинський С. А.; Каліновська М. О.У статті досліджено питання порядку залучення експерта у контексті реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні з урахуванням змін до кримінального процесуального законодавства. Здійснено розгляд та аналіз наслідків законодавчих нововведень для сторін кримінального провадження. Встановлено, що новий порядок регулювання питання залучення експерта усуває ряд проблемних моментів для сторін кримінального провадження, які раніше існували на практиці, однак містить й ряд прогалин та суперечностей.
- ДокументПроблема визначення подання доказів як інституту кримінального процесуального права.(Форум права, 2013) Крушинський С. А.Обгрунтована наявність у структурі галузі кримінального процесуального права самостійного інституту подання доказів та проведено його теоретичний аналіз. Запропоновано власне визначення інституту подання доказів та констатована необхідність подальшого вдосконалення і розвитку цього кримінально-процесуального інституту.
- ДокументПроблеми подання доказів у стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції(Слово національної школи суддів, 2015) Крушинський С. А.Стаття присвячена аналізу проблемних питань, пов’язаних з поданням доказів на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції. Автор схвалює положення, відповідно до якого забороняється подання суду матеріалів досудового розслідування до початку судового провадження. Аналізуються сутність та завдання стадії підготовчого провадження. Автором обґрунтовано необхідність законодавчого урегулювання можливості подання доказів на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції. За результатами дослідження запропоновано зміни до КПК України.