Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!

Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.

Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.

Photo by @inspiredimages

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Методологія дослідження соціального контролю та правового порядку.
    (Науковий вісник Херсонського державного університету, 2017)
    Налуцишин
    Стаття присвячена з’ясуванню методології дослідження соціального контролю та правового порядку у соціальних системах. З’ясовано, що методологію дослідження соціального контролю як засобу забезпечення правового порядку можна охарактеризувати такими ознаками: вона забезпечує отримання всебічного правового знання про соціальний контроль та правопорядок; визначає місце та значення соціального контролю та правопорядку у філософії права; координує дослідження соціального контролю та правопорядку у векторі поставленої мети та завдань; оновлює правову науку шляхом вдосконалення старих термінів і понять та введення нових; забезпечує унікальним набором методів, які найбільш дозволяють широко розкрити суть соціального контролю та правопорядку; дозволяє узагальнити та систематизувати всі відомі раніше правові знання, що стосуються соціального контролю та правопорядку.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Гуманізм як підґрунтя розуміння соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах М. Монтеня, Ф. Петрарки та Н. Макіавеллі
    (Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2017)
    Налуцишин В.В.
    Стаття присвячена з’ясуванню сутності та змісту соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах М. Монтеня, Ф. Петрарки та Н. Макіавеллі. Проаналізовано підходи вчених до визначення категорії правовий порядок. З’ясовано, що в епоху Відродження відбувається поступова політизація соціального порядку та поступово починають формуватися відносини громадянського суспільства і державної влади, як однієї із форм соціального контролю
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Гуманістичні уявлення про соціальний контроль та правовий порядок у філософсько-правових поглядах Ш.-Л. де Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтера, Б. Спінози та С. фон Пуфендорфа.
    (Прикарпатський юридичний вісник, 2017)
    Налуцишин В.В.
    Статтю присвячено з’ясуванню сутності та змісту соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах Ш.Л. Монтеск’є, Ж.Ж. Руссо, Вольтера, Б. Спінози та С. Пуфендорфа. Проаналізовано підходи мислителів до визначення категорій соціальний порядок, соціальний контроль, правовий порядок.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Поважні причини як оціночне поняття: матеріально-правовий та процесуально-правовий аспекти застосування.
    (Аналітично-порівняльне правознавство., 2026)
    Гарієвська М.Б
    ;
    Трач О.М.
    Статтю присвячено комплексному дослідженню категорії «поважні причини» як оціночного поняття у цивільному судочинстві. Встановлено, що зазначена категорія широко використовується як у матеріально-правових, так і в процесуально-правових нормах, проте законодавство не містить її універсального визначення, що зумовлює необхідність вироблення критеріїв її тлумачення та застосування. Проаналізовано наукові підходи до розуміння оціночних понять та особливості їх функціонування в механізмі правового регулювання. Обґрунтовано, що використання законодавцем категорії «поважні причини» забезпечує гнучкість правового регулювання та дозволяє враховувати різноманітність життєвих обставин, які неможливо передбачити вичерпним переліком. Особливу увагу приділено дослідженню дискреційних повноважень суду під час оцінки поважності причин. Визначено, що судовий розсуд виступає необхідним інструментом подолання нормативної невизначеності, однак його реалізація повинна ґрунтуватися на принципах правової визначеності, рівності учасників процесу та належної мотивованості судових рішень. На підставі аналізу практики Верховного Суду встановлено, що поважними можуть визнаватися лише ті обставини, які мають об’єктивний характер, не залежать від волі особи та створюють реальні перешкоди для своєчасного здійснення відповідних процесуальних або матеріально-правових дій. Окремо досліджено особливості застосування категорії «поважні причини» при поновленні процесуальних строків, визначенні додаткового строку для прийняття спадщини, а також в інших випадках, коли від оцінки відповідних обставин залежить реалізація суб’єктивних прав особи. Встановлено, що у матеріальному праві категорія «поважні причини» виконує компенсаційну функцію, забезпечуючи відновлення можливості реалізації суб’єктивного права, то у процесуальному праві вона слугує гарантією доступу до правосуддя та реалізації процесуальних прав особи. Саме ця функціональна відмінність повинна враховуватися судом під час оцінки відповідних обставин та визначення меж дискреції.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Формування правового порядку в історичній ретроспективі соціального контролю
    (Європейські перспективи, 2017)
    Налуцишин В.В.
    В статті досліджується ґенеза ідеї соціального контролю та її вплив на розвиток порядку. Стан порядку і стабільності у суспільстві залежить від багатьох соціальних факторів. Серед них важливе місце займає соціальний контроль як засіб саморегуляції суспільства, мета якого полягає у впорядкуванні суспільних відносин. Особливої гостроти ця проблематика набуває у правовій площині, де соціальний контроль використовується разом з іншими соціальними і правовими засобами, як вирішальний фактор у формуванні правового порядку. Встановлено, що соціальний контроль відомий людству від початку створення першого соціального інституту - сім’ї. Виявлено, що реалізація соціального порядку, який породжується соціальними зв’язками та зумовлений контролем може досягатися за допомогою: моральних норм (Конфуцій); засобів примусового характеру (Н. Макіавеллі, Ж-Ж. Руссо); лідерства, престижу, табу, громадської думки (Р. Парк); солідарності (Е. Дюркгейм); освітніх інститутів, навчальних закладів тощо (П. Бурдьє); раціоналізації економіки, управління, суспільного життя, влади (М. Вебер); примусу, експлуатації, влади (К. Маркс, Г. Зіммель, Ф. Енгельс); соціальних норм і цінностей, ритуальних дій, інституалізації, примусу, насильства (Т. Парсонс); культури, санкцій (Р. Лапьєр); влади та підпорядкування через національну церкву, систему каст, титулів і церемоній (Г. Спенсер); народних звичаїв, традицій, соціальних інститутів, законів (У. Самнер).